Блог вчителя хімії Наталії Качмар: Методичні нотатки

Картки цікавинки

Конспекти уроків з хімії 8 клас

Урок № 1

ТЕМА УРОКУ: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ХІМІЇ

Мета: формування предметних компетентностей: повторити хімічні поняття, що були розглянуті під час вивчення хімії в 7 класі («речовина», «атом», «молекула», «іон», «хімічний елемент», «відносна атомна й молекулярна маси», «прості та складні речовини», «хімічна формула», «фізичні й хімічні явища», «хімічні рівняння»).

Компетентності: формувати компетентності: ключові (вміння вчитися - спостерігати, аналізувати, робити висновки; інформаційні - вміння осмислювати й використовувати інформацію з різних джерел (мовлення вчителя, однокласників, результати спостережень); комунікативні – вміння вільно висловлюватися, оптимально використовувати власні знання та навчальну інформацію уроку для результативної комунікації; соціальні – вміння продуктивно співпрацювати з однокласниками, вчителем; предметні.

продовжувати розвивати логічне мислення, компетенцію продуктивної творчої діяльності.

Реалізація НЛ: громадянська відповідальність, екологічна безпека і сталий розвиток, підприємливість і фінансова грамотність, здоров'я і безпека.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань.

Форми роботи: фронтальна бесіда, групова робота.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, опорні схеми.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, пояснення, бесіда),наочні (демонстрація таблиць, гербаріїв), практичні

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, природознавство, фізика, географія

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

Кожний учень вибирає кольоровий папір певного кольору за бажанням, обводить свою долоню, пише на ній своє прізвище, ім’я, по батькові, свої побажання. За кольором об’єднуємося в групи.

4 групи:

Жовті

Оранжеві

Зелені

Сині

Оранжевий - улюблений колір людей, які наділені інтуїцією, та пристрастних мрійників. У таких людей гарно працює фантазія, уява. Вони тонко відчувають людей. Життєрадісні, доброзичливі оптимісти притягують до себе інших.

Жовтий - колір, який символізує спокій, невимушеність у стосунках з людьми, інтелігентність. У шанувальників цього кольору дуже сильний характер, це переможці від народження, що досягають значних вершин як у науці, так і в кіно або сценічному мистецтві. Вони багато працюють, при цьому впевнені, що відпочивати теж потрібно за повною програмою. Налаштовані на щастя, і, як не дивно, саме їм частіше за інших таланить. Вони мусять вести себе дуже стримано і чемно, щоб не бути зверхніми.

Синій - оскільки це колір неба, то його, як правило, пов'язують з духовним ростом людини, її чистотою. Якщо він подобається, то це говорить про скромність та меланхолію, такій людині часто потрібно відпочивати, вона швидко і легко втомлюється, для неї важливе почуття впевненості, доброзичливість оточуючих. Людину, що обожнює небесний колір, ваблять подорожі та відкриття. Це колір артистів, проте їм не обов’язково грати в кіно чи театрі. Вони роблять це в реальному житті. Обожнюють успіхи та легко їх досягають. Від природи комунікабельні, у них безліч друзів. Щедрі, чуйні.

Зелений - колір природи, самого життя, весни. Той, кому цей колір подобається, боїться чужого впливу, шукає способу самоствердження, так як це для неї життєво важливо. Прихильників темно-зеленого можна розпізнати по наполегливості в роботі. Такі люди люблять ставити перед собою завдання та з успіхом їх долати. Велике значення для прихильників малахітового кольору має особисте життя, а через невдачі вони сильно переживають. Ті, хто надає перевагу світло-зеленому – люди м’які та ніжні.

II. Актуалізація опорних знань

У 7 класі ми познайомилися з основними хімічними поняттями й термінами, якими користуються в хімії.

Фронтальна бесіда

— Назвіть, перелічіть ці поняття.

Учні з допомогою вчителя називають основні хімічні поняття.

(Речовина, чисті речовини й суміші, простіти складні речовини, атом, молекула, хімічний елемент, хімічна формула, фізичні й хімічні явища, хімічні реакції, рівняння хімічних реакцій та ін.)

III. Узагальнення й систематизація знань

Хімія — наука про _ речовини _, їх властивості, перетворення та явища, що супроводжують ці перетворення.

Речовини — це те, із чого складаються _ тіло_

Речовини, що існують у природі, постійно зазнають різних змін.

Робота в парах з опорною схемою

Опорна схема «Основні поняття хімії»

Фізичні явища — це явища, що не супроводжуються перетвореннями одних речовин на інші (зазвичай змінюється агрегатний стан речовин або їхня форма).

Хімічні _явища — це явища, у результаті яких з певних речовин утворюються інші.

Кожна речовина має суворо визначені властивості.

Властивості речовин — це ознаки, що дозволяють відрізнити одні речовини від інших або встановити подібність між ними.

Властивості речовин

фізичні хімічні

Властивості речовини, які виявляють спостереженням або вимірюваннями, не перетворюючи її на іншу речовину,

називають фізичними.

Властивості речовини, які виявляються в її здатності вступати в певні хімічні реакції, називають хімічними

Найважливіші фізичні властивості:

1. Агрегатний стан за певних температури і тиску

2. Колір, блиск

3. Запах (або його відсутність)

4. Розчинність у воді

5. Твердість

6. Температура плавлення

7. Температура кипіння

8. Густина

9. Теплопровідність

10. Електропровідність

11. Смак

12. Ковкість, пластичність або крихкість, тощо.

При вивченні хімічних властивостей речовин з’ясовують:

1. З якими іншими речовинами може реагувати дана речовина

2. Які нові речовини при цьому утворюються

3. Які умови потрібні для протікання реакції.

Усі речовини, що існують у природі, являють собою сукупність частинок (атомів, молекул, іонів).

Кожна речовина залежно від умов (температури, тиску) може перебувати в певному агрегатному стані.

Атом — дрібна електронейтральна хімічно неподільна частинка речовини, що складається з позитивно зарядженого ядра й негативно зарядженої електронної оболонки.

Електрон — одна з елементарних частинок _________________________ зарядом.

Атомне ядро — центральна, позитивно заряджена частина атома, що складається з нуклонів, зв'язаних між собою ядерними силами.

Хімічний елемент — вид атомів з певним зарядом ядра.

Молекула – найменша частинка речовини, яка складається з двох або більшої кількості сполучених атомів

Склад речовин молекулярної будови прийнято виражати з допомогою хімічних формул.

Хімічна формула — це умовний запис складу речовини за допомогою хімічних символів та індексів

Хімічне рівняння — це скорочений запис хімічної реакції хімічними символами елементів і хімічними формулами речовин

Відносна атомна маса елемента – це фізична величина, що дорівнює відношенню маси атома елемента до 1/12 частини маси атома Карбону. Відносна атомна маса позначається великою буквою А з індексом r і читається Ar (а-ер): .

Відносна молекулярна маса речовини – це фізична величина, що дорівнює відношенню маси молекули даної речовини до 1/12 частини маси атома Карбону. Відносна молекулярна маса за аналогією з відносною атомною масою, позначається Mr: .

Молярна маса речовини – це фізична величина, що дорівнює відношенню маси речовини до відповідної кількості речовини. Молярна маса речовини позначається великою буквою M, отже .

Молярна маса має розмірність г/моль або кг/моль.

Моль – це така кількість речовини, яка містить стільки частинок цієї речовини (молекул, атомів тощо), скільки атомів міститься в 12 г вуглецю. Відомо, що 1 моль вуглецю містить 6,02 · 10²³ атомів Карбону. Це число назвали сталою Авогадро.

Кількість речовини – це фізична величина, що визначається числом структурних частинок (атомів, молекул тощо), які містяться в даній порції речовини. Позначається кількість речовини буквою , вимірюється в молях.

Молярний об’єм газу – це величина, що дорівнює відношенню молярної маси газу до його густини. Молярний об’єм газу позначається V_m і вимірюється в л/моль: .

Молярний об’єм газу ще знаходять за відношенням об’єму V порції даного газу до кількості речовини  у цій порції: .

Відомо, що за нормальних умов молярний об’єм газу дорівнює приблизно 22,4 л/моль: V_m (н. у.)  22,4 л/моль.

Масова частка елемента w – це відношення його маси до маси речовини, до складу якої він входить:.

IV. Підбиття підсумків уроку

«Кольорова феєрія»

Учні оцінюють свою роботу. Вони вішають смайлики чи стікери в колонки “добре” або “незадовільно”.

V. Домашнє завдання

Урок № 2

ТЕМА УРОКУ: ПРОСТІ ТА СКЛАДНІ РЕЧОВИНИ (КИСЕНЬ І ВОДА)

Мета: формування предметних компетентностей: повторити вивчені відомості про прості та складні речовини на прикладі кисню та води, їх фізичні та хімічні властивості; удосконалювати навички складання хімічних формул і рівнянь.

продовжувати розвивати логічне мислення, компетенцію продуктивної творчої діяльності.

Тип уроку: узагальнення й систематизації знань.

Форми роботи: групова, індивідуальна.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, картки із завданнями.

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, природознавство, фізика, географія

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

Вправа «Диригент»

Слово вчителя: «Хто з вас коли-небудь бачив диригента? Ви помітили, як рухається диригент за своїм диригентським пультом? Коли я увімкну музику, ви всі можете встати і почати диригувати уявним оркестром. "Диригуйте" долонями, руками, колінами, ногами і всім своїм тілом, щоб показати уявним музикантам, як ті повинні грати».

II. Перевірка домашнього завдання

Опитування по ланцюжку: учні відповідають на запитання з теми «Основні поняття хімії» та ставлять своє питання наступному учневі.

Хімічний диктант:

1. Оксиген – найпоширеніший у природі хімічний … (елемент)

2. Хімічний символ Оксигену - …(О)

3. Оксиген розташований в періодичній системі в групі № - …(6), в періоді № …(ІІ);

4. Атом Оксигену має таку будову: електронів…(8), заряд ядра – … (+ 8), протонів …(8), нейтронів …(8)

5. Оксиген утворює прості речовини … (кисень – О₂, озон – О₃)

6. Кисень має такі фізичні властивості:…(безбарвний газ без смаку і запаху, погано розчинний у воді)

7. Відносна молекулярна маса кисню – (32)

8. У рідкому і твердому станах кисень …(парамагнітний, тобто притягається магнітом)

9. Реакції розкладу – це реакції….( в результаті яких з однієї складної речовини утворюються декілька інших речовин (простих або складних))

10. Каталізатори – це речовини …( які змінюють швидкість хімічної реакції (збільшують або зменшують) , але не входять до складу її кінцевих продуктів)

У 7 класі ми познайомилися з основними хімічними поняттями й термінами, якими користуються в хімії.

Хмаринка тегів.

Погляньте на хмаринку і поміркуйте з чим це пов’язано? (наводять приклади) Правильно, це все ми вивчали в 7 класі. Давайте ж спробуємо дати визначення всім цим словам. (учні по черзі називають)

Що таке …

Хімія, речовина, атом, молекула, вода, кисень, реакція, масова частка, молекулярна маса, група, період, таблиця Менделєєва

III. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу

• На які групи можна поділити всі речовини? (На прості й складні)

• А на які групи можна поділити прості речовини? (На метали й неметали)

• За якою ознакою? (За фізичними й хімічними властивостями)

• Які прості та складні речовини вивчили в 7 класі? (Кисень і вода)

Хімічні властивості кисню

Взаємодія з неМе

Оскільки, валентність Фосфору – V, а Оксигену – II, то формула оксиду – P₂O₅. Рівняння реакції матиме такий вигляд:

Взаємодія кисню з фосфором

4Р + 5О₂ = 2Р₂О₅ (фосфор(V) оксид).

Складна речовина, утворена двома елементами, одним із яких є Оксиген - називається оксидом.

Або:

Окси́д — це бінарна сполука, до складу якої входить Оксиген.

Взаємодія кисню із сіркою

S + O₂ = SO₂ (сульфур(ІV) оксид).

Взаємодія кисню з вуглецем

С + О₂ = СО₂ (карбон(ІV) оксид).

Прості речовини - неметали взаємодіють з киснем. Сполуки, які при цьому утворюються, називаються оксидами неметалів.

Взаємодія з Me

Взаємодія кисню з магнієм

2Mg + O2 2MgO магній оксид

Реакція взаємодії магнію з киснем – одна з небагатьох реакцій, у результаті якої майже вся енергія виділяється у вигляді світла

Взаємодія кисню із залізом

3 Fe + 2О₂= Fe₃О₄ (Fe₂О₃^. FeО)

4Li + O₂ 2LiO₂

2Cu + O₂ = 2CuO (купрум(ІІ) оксид).

2Al + 3O₂ = 2Al₂O₃ (алюміній оксид).

Формування поняття «реакція розкладу» та «окиснення»

Скільки речовин вступало в реакціях, представлених в дослідах? (2, одна з яких О)

Скільки продуктів реакції утворилося в результаті кожної реакції? (1, яка складається з атомів двох хімічних елементів,один із яких О)

Що спільного між цими реакціями? (в результаті взаємодії 2-х хімічних речовин утворюється одна сполука)

Висновок:

Даємо визначення реакціям сполучення, окиснення:

Реакція, в результаті якої з двох або більше вихідних речовин утворюється одна нова сполука, називається реакцією сполучення

Хімічна взаємодія речовин із киснем називається реакцією окиснення.

Під час взаємодії кисню з металами і неметалами, реакція супроводжується виділенням тепла, а часто і світла.

Окиснення— це хімічна реакція взаємодії речовин (простих і складних) з киснем

Горіння — це хімічна реакція, під час якої відбувається окиснення речовин із виділенням теплоти і світла

Оксиди — це складні речовини, утворені двома елементами, одним з яких є Оксиген з валентністю 2.

Хімічні властивості води

1. Взаємодія з оксидами металів H₂O + Na₂O 2NAOH

2. Взаємодія з оксидами неметалів

H₂O + SO₃ H2SO4

H₂O + CO₂ H2CO3

Значення води:_______________________________________.

Учні складають звіт про виконане завдання, по черзі коментують допущені помилки. Учитель узагальнює відповіді, звертаючи особливу увагу на способи одержання й хімічні властивості простих речовин.

IV. Підбиття підсумків уроку

Вправа «Диригент»

V. Домашнє завдання

Повторити матеріал про прості та складні речовини — кисень і вода.

Творче завдання. Навести свої приклади хімічних властивостей кисню й води (по два-три рівняння реакцій).

Дата Урок № 3 Клас 8

ТЕМА УРОКУ: ВІДНОСНА МОЛЕКУЛЯРНА МАСА.

МАСОВА ЧАСТКА ЕЛЕМЕНТА В СКЛАДНІЙ РЕЧОВИНІ

ТА МАСОВА ЧАСТКА РОЗЧИНЕНОЇ РЕЧОВИНИ.

Мета: формування предметних компетентностей: узагальнити й систематизувати знання учнів про відносну молекулярну масу; узагальнити навички визначати відносну молекулярну масу простих і складних речовин за їх формулами;

формування ключових компетентностей - саморозвитку й самоосвіти, інформаційної — вміння робити короткий раціональний запис, робити висновки й узагальнення;

продовжувати розвивати логічне мислення, компетенцію продуктивної творчої діяльності.

Тип уроку: узагальнення й систематизації знань.

Форми роботи: самостійна, індивідуальна.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, картки із завданнями.

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, природознавство, фізика, географія

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

Дзвоник всім нам дав наказ –

До роботи, швидше в клас.

Біля парти станьте чемно –

Хай мине час недаремно.

Епіграф уроку: Чого б ти не навчався, ти навчаєшся для себе. Петроній

ІІ. Перевірка домашнього завдання

II. Актуалізація і поглиблення знань

Завдання 1. Назвіть поняття за даними визначеннями:

1. Структурні частинки, з яких складаються речовини (атоми, молекули,

йони).

2. Частинка, що складається з позитивно зарядженого ядра й електронів,

що заповнюють простір навколо ядра (атом).

3. Електронейтральна частинка речовини, яка складається з кількох атомів

і здатна до самостійного існування, зберігає властивості речовини (молекула).

4. Вид атомів з певним зарядом ядра (хімічний елемент).

5. Речовини, що містять атоми одного хімічного елемента (прості).

6. Речовини, утворені атомами або йонами різних хімічних елементів

(складні).

V. Вивчення нового матеріалу

Ви вже знаєте, що за хімічною формулою речовин можна визначити якісний і кількісний склад, назву речовини, формульну масу. Хімічна формула дає змогу обчислити ще одну важливу характеристику – масову частку, яка припадає на будь-який елемент у складі речовини.

Масова частка елемента у сполуці – це відношення маси елемента до відповідної маси сполуки.

Масову частку прийнято позначити літерою w (читається «дубль-ве») і обчислювати за формулою:

де n – кількість атомів елемента (індекс), A_r – відносна атомна маса елемента; M_r – відносна молекулярна маса речовини.

Масова частка може бути виражена у частках від одиниці, або у відсотках. Сума масових часток усіх елементів у сполуці дорівнює одиниці або 100%, що потрібно брати до уваги під час перевірки правильності обчислень.

Відносна молекулярна маса – це фізична величина, що показує відносну масу молекули.

2. Відносна молекулярна маса позначається М_r.

Наприклад: М_r(Cl₂); М_r(H₂SO₄); М_r(Ba(OH)₂).

3. Для обчислення відносної молекулярної маси М_r використовують відносні атомні маси А_r елементів.

ПРИГАДАЙТЕ! Відносну атомну масу елемента А_r знаходять в періодичній системі хімічних елементів і округлюють до цілого значення.

Наприклад: А_r(S) = 32; А_r(О) = 16; А_r(Ba) = 137.

Готові округлені відносні атомні маси елементів можна також знайти в підручнику на ст.44.

4. Щоб обчислити відносну молекулярну масу треба додати відносні атомні маси елементів, які входять до складу молекули, з урахуванням їх кількості.

Наприклад:

Дано: А_r(Cl) = 35,5

Cl₂ М_r(Cl₂) = 2·А_r(Cl)

М_r(Cl₂) = 2 · 35,5 = 71

М_r(Cl₂) -? Відповідь: М_r(Cl₂) = 71

Дано: А_r(Н) = 1; А_r(S) = 32; А_r(О) = 16

H₂SO₄ М_r(H₂SO₄) = 2·А_r(Н) + А_r(S) + 4·А_r(О)

М_r(H₂SO₄) = 2 · 1 + 32 + 4 · 16 = 98

М_r(H₂SO₄) -? Відповідь: М_r(H₂SO₄) = 98

Дано: А_r(Ва) = 137; А_r(О) = 16; А_r(Н) = 1

Ba(OH)₂ М_r(Ba(OH)₂) = А_r(Ва) + 2·А_r(О) + 2·А_r(Н)

М_r(Ba(OH)₂) = 137 + 2 · 16 + 2 · 1 = 171

М_r(Ba(OH)₂)-? Відповідь: М_r(Ba(OH)₂) = 90

Алгоритм обчислення М_r:

1) За періодичною системою (або в підручнику ст.44) знайди значення відносних атомних мас елементів А_r, що входять до складу молекули речовини.

2) Ці значення помнож на число атомів елемента (на індекс).

3) Додай одержані числа. Це і є відносна молекулярна маса М_r.

5. Відносна молекулярна маса М_r величина безрозмірна (не має одиниць вимірювання).

6. Відносні молекулярну М_r та атомну А_r маси використовують для обчислення масової частки елемента в складній речовині. Такі обчислення дають змогу перевірити можливість використання речовини в промисловості хімічного синтезу.

7. Масова частка позначається W (читається дубль-ве).

Наприклад: W(О); W(Ва) або у загальному вигляді W(Е).

n · А_r(Е)

8. Для обчислення масової частки використовуються формулу: W(Е) = , М_r

де W(Е) – масова частка елемента,

n – число атомів елемента в молекулі (індекс),

А_r(Е) – відносна атомна маса елемента,

М_r – відносна молекулярна маса речовини.

Наприклад:

Дано: n · А_r(О)

H₂SO₄ W(О) =

М_r(H₂SO₄)

W(О) -? М_r(H₂SO₄) = 98

n = 4; А_r(О) = 16;

W(О) = 4 · 16: 98 = 0,65

Відповідь: W(О) = 0,65 або 65%.

Алгоритм обчислення W(Е):

1) Знайди відносні атомні маси А_r(Е), що входять до складу молекули.

2) ОбчислиМ_r.

3) Розділи значення n · А_r(Е) на М_r.

9. Масова частка W(Е) виражається в долях від 1 або у відсотках.

2. Обговорення алгоритму дій.

3. Виконання зразка завдання.

Зразок завдання

Визначити відносну молекулярну масу ферум(III) гідроксиду Fe(OH)₃ та W(О) в цій молекулі.

1) Визначити А_r(Fe) =

2) Визначити А_r(О) =

3) Визначити А_r(Н) =

4) Записати формулу для визначення М_r(Fe(OH)₃) =

5) Підставити цифрові значення М_r(Fe(OH)₃) =

6) Обчислити М_r(Fe(OH)₃) =

7) Записати формулу для визначення W(О) =

8) Підставити цифрові значення в формулу W(О) =

9) Обчислити W(О) =

Узагальнення і систематизація знань

1. Хімічний диктант.

1.1. Відносна молекулярна маса - це величина, яка вимірюється … (1 а. о. м.)

1.2. Молекула – це … (найменша частинка речовини, яка зберігає всі властивості речовини).

1.3. Одна з важливих характеристик речовини – це … (Молекулярна маса).

1.4. Відносна молекулярна маса позначається … (Мr).

1.5. Відносна молекулярна маса обчислюється, як алгебраїчна сума … (відносних атомних мас елементів, які входять до складу молекули, враховуючи їхню кількість).

1.6. Обчислити відносну молекулярну масу речовини можна, знаючи її … (формулу).

1.7. Відносна молекулярна маса води рівна … (18).

1.8. Якщо речовина має немолекулярну будову, як, наприклад, мідь, то якому числовому значенню буде рівна маса її формульної одиниці? (Аr).

1.9. Відносна молекулярна маса вуглекислого газу рівна … (44).

1.10. Запишіть формулу речовини, яка складається з 2 атомів Гідрогену і 1 атома Сульфуру. (Н₂S)

1.11. Обчисліть її відносну молекулярну масу. (34)

1.12. У скільки разів молекула води важча за молекулу водню? (18 / 2 = 9)

VI. Підсумки уроку

«Дерево успіху» – зелений лист – без помилок, жовтий лист – 1 помилка, червоний лист – 2-3 помилки.

VII. Домашнє завдання

Дата Урок № 4 Клас 8

ТЕМА УРОКУ: СПРОБИ КЛАСИФІКАЦІЇ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

Мета: формування предметних компетентностей: розкрити необхідність наукової класифікації хімічних елементів і показати недосконалість перших спроб класифікації елементів

продовжувати розвивати логічне мислення, компетенцію продуктивної творчої діяльності.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форми роботи: розповідь учителя, фронтальна евристична бесіда, робота з навчальною літературою.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, плакат «Приклади спроб класифікації хімічних елементів».

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, природознавство, фізика, географія

«Могутність і сила науки в

численності фактів, ціль в узагальненні цієї

численності і підведенні їх до основ…

Зібрання фактів і гіпотез – це ще не наука;

це є лише переддень її, попри який не можна

прямо увійти в святиню науки. І переддень

цей віщує: спостереження, пропозиції,

дослідження».

Д.І. Менделєєв

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

"Дерево настрою"
В учнів на партах 2 смайлика :
веселий
сумний

Кожен учень показує смайлик свого настрою і клеїть його на дерево (яке прикріплення на дошку)

Коли всі учні наклеють свої смайли вчитель формує загальний настрій.

II. Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда за основними поняттями хімії

• Як називається найменша неподільна частинка хімічного елемента, що входить до складу молекул простих і складних речовин? (Атом)

• Що таке хімічний елемент? (Тип атомів, що характеризуються певною сукупністю властивостей)

• Що таке молекули? (Це дрібні частинки, з яких складаються речовини та які мають усі властивості цієї речовини)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Чому так міняються властивості різних хімічних елементів та як виникла таблиця під назвою «Періодична система» - про це ми поговоримо сьогодні на уроці. Кілька століть назад людство не мало перед собою такої підказки як періодична система хімічних елементів. На той час багато з цих елементів ще не були відкриті. А ті, які вже були відомі, перебували просто у списку хімічних елементів. Багато вчених задумувалися, як зробити так, щоб інформацію про елемент можна було б швидко знайти. Виникла необхідність класифікувати ці елементи.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Згадаймо класифікацію хімічних елементів і речовин.

Окремі хімічні елементи були відомі за давніх-давен, коли хімії як науки ще не було. Проте наприкінці XVIII і особливо в XIX ст. число елементів почало стрімко збільшуватися. До середини XIX ст. вже було відомо 63 хімічні елементи, які утворювали сотні тисяч хімічних сполук. Нагромадження знань про хімічні елементи та їхні сполуки спричинило необхідність привести цю багатоманітність у певну систему.

Поняття «система» у перекладі з грецької означає «ціле, складене з частин». Система відрізняється від простої суми частин тим, що в ній між частинами встановлюються взаємозв'язки і залежності. В системі знань про хімічні елементи також необхідно встановити залежність, природні зв'язки між відомими на той час елементами.

Не всі елементи укладалися в природні родини, тому класифікація елементів залишалася актуальною. Багато хіміків: німецькі вчені Деберейнер і Мейєр, англієць Ньюлендс, француз Шанкуртуа та інші, пропонували різні варіанти класифікації хімічних елементів. Учні заздалегідь одержали завдання підготувати повідомлення про спроби класифікації хімічних елементів.

1 класифікація (1786 – 1787 рр. Антуан Лавуазьє): поділ на метали і неметали за металічними та неметалічними ознаками. З розвитком хімії як науки металів та неметалів ставало більше, були відкриті елементи, які проявляли металічні та неметалічні властивості, тому ця класифікація себе не виправдала. Скоріше це опис властивостей, а не класифікація.

2 класифікація: поділ на природні групи – родини лужних металів, галогенів, інертних газів. Недосконалість її в тому, що тут не простежується зв'язок між цими родинами.

3 класифікація (1829 р. Йоганн Деберейнер): поділ на тріади – тріо елементів (Літій, Натрій, Калій або Флуор, Хлор, Бром), які відзначалися подібними властивостями. Проте таких тріад виявилося лише 5, вчений вивів для них таку залежність: атомна маса середнього у тріаді елемента є середнім арифметичним атомних мас крайніх елементів.

4 класифікація (1863 р. Джон Ньюлендс): поділ на октави – коли розмістити елементи у порядку зростання атомної ваги, то кожний восьмий елемент подібний до першого (відлік вели від якого завгодно обраного для початку елемента). У вигляді октав вченому вдалося розмістити перших 17 елементів, а далі порядок порушувався.

5 класифікація: (1864 р. Лотар Мейєр): поділ на 6 груп за валентністю, вчений розмістив елементи за зростанням атомних мас і розподілив їх на 6 груп за валентністю. Проте не зробив теоретичного обґрунтування і не встановив періодичну закономірність.

Все це мало свої позитивні сторони та недоліки. Позитивні сторони: вчені брали за основу схожість складу та властивостей речовин. Недоліки переважали, отже виникла потреба придумати щось нове.

6 класифікація (1869 р. Дмитро Мендєлєєв): зайнявся пошуком закономірностей у зміні властивостей елементів і відкрив загальний закон природи – періодичний закон, який ми вивчатимемо на наступних уроках.

Періодична система Д. І. Менделєєва

Д. І. Менделєєв виходив з переконання, що в основу класифікації має бути покладена фундаментальна кількісна характеристика елементів — атомна маса.

На відміну від усіх своїх попередників, російський учений зіставив між собою подібні елементи, розташувавши всі відомі елементи в порядку зростанн атомних мас.

1) Передумови класифікації хімічних елементів. (Пояснення)

Отож, в міру зростання кількості відомих хімічних елементів, учені стали намагатися їх класифікувати, виділяючи з їх числа природні групи хімічних елементів з подібними властивостями. На початку ХІХ ст. було відкрито багато хімічних елементів і у 70-х роках ХІХ ст. уже було відомо їх більше 60.

2) Класифікація простих речовин. Об’єднання окремих груп хімічних елементів. (Пояснення, демонстрація, самостійна робота з підручником.)

Повернемося в минуле розвитку хімічних знань. Класифікацію простих речовин, на основі якої пізніше виникла перша класифікація хімічних елементів, запропонував наприкінці ХVІІІ ст. А.-Л. Лавуазьє. Він поділив прості речовини на метали й неметали (хімічні елементи нині поділяють на металічні і неметалічні). І хоча така класифікація була надто загальною і недосконалою (деякі речовини за одними властивостями нагадували метали, а за іншими неметали, наприклад графіт), поділ простих речовин, а також хімічних елементів на дві великі групи відіграв важливу роль у розвитку хімії.

Серед металів і неметалів траплялися дуже схожі речовини. Учені об’єднали їх в окремі групи і дали їм назви. Ви ознайомитесь з групами: лужні метали, галогени, інертні (благородні ) гази. (Демонстрація наявних лужних металів та галогенів). Елементи, від яких походять названі речовини мають аналогічні загальні назви: лужні елементи, галогени, інертні елементи. (Показати де у ПС знаходяться відповідні хімічні елементи).

Далі учням пропонується самостійна робота з підручником. Завдання: опрацювати та записати у зошит властивості даних груп речовин. Записи озвучуємо.

3) Тріади Деберейнера (Розповідь)

Йоган Деберейнер – перший учений, якому вдалося встановити деякі закономірності у властивостях хімічних елементів і їх сполук, проаналізувавши відомі на той час хімічні елементи на підставі їхніх властивостей і характерних ознак, він запропонував існування сімейств елементів, що містили по три елементи зі схожими властивостями (тріади):

Li, Na, K, Cl, Br, I, Ca, Sr, Ba, Fe, Co, Ni, S, Se, Te.

Наприкінці 20-х років ХІХ ст., розмістивши елементи у тріадах за збільшенням відносних атомних мас, німецький вчений, Деберейнер помітив цікаву закономірність: відносна атомна маса середнього елемента приблизно дорівнює середньому арифметичному мас першого і третього. Крім того, властивості простої речовини та сполук цього елемента виявились «проміжними» порівняно із властивостями простих речовин і сполук двох сусідніх елементів. Пізніше було встановлено, що характер класифікації елементів значно складніший, але закон тріад Деберейнера підготував грунт для систематизації елементів.

4)Октави Ньюлендса (Розповідь)

У 1865році англійський вчений Джон Ньюлендс розмістив відомі на той час хімічні елементи у ряд за зростанням відносних атомних мас і помітив, що в цьому ряді періодично спостерігається поява хімічно подібних елементів. Пронумерувавши елементи в цьому ряді і зіставивши номери із властивостями елементів, він зробив висновок, що кожний восьмий елемент є подібним за властивостями до першого елемента. Так само, як в музиці восьма нота в октаві подібна до першої. Своє відкриття він назвав «закон октав»: номери подібних елементів відрізняються на сім, або на число, що кратне семи.

Позитивним було висунення припущення про періодичність змін властивостей елементів, введення порядкового номера елементам Але вчений не зміг виявити фізичний зміст у своєму відкриті.

На той час воно було одним із багатьох спроб класифікацій хімічних елементів і тому не привернуло уваги.

5)Таблиця Лотара Мейєра (Розповідь)

Більш вдалу спробу класифікації хімічних елементів здійснив у 1864 році німецький хімік Л.Мейєр. Він запропонував таблицю, в якій розмістив елементи за збільшенням відносних атомних мас і відповідно до їх валентності. Однак через те, що значення атомних мас і валентності були для деяких елементів помилковим або взагалі невідомими до таблиці він включив всього 43 елементи з 63 відомих на той час. Решту 20, він не знав куди розмістити. Все це вносило у його відкриття певні погрішності і не давало загального розуміння класифікації хімічних елементів.

Розглянуті спроби вчених об’єднати хімічні елементи, стали підгрунтям для їх загальної класифікації. Згодом російський вчений Д.І. Менделєєв повідомив про розроблену ним періодичну систему хімічних елементів. Про це вивчатимемо на наступних уроках.

VІІ. Узагальнення й систематизація знань.

Прийом «Роблю висновок».

Учні самостійно формулюють висновки уроку. Із запропонованих висновків усі разом вибирають найважливіші.

Система – сукупність елементів, які перебувають у певних відношеннях і зв’язках один з одним, утворюючи цілісність, єдність.

Першою класифікацією хімічних елементів був їх поділ на метали і неметали.

Перші спроби класифікації хімічних елементів – підґрунтя для створення періодичного закону.

Попередники Д.І. Менделєєва не змогли дійти до узагальнення періодичності у формі закону.

Виявлення природних груп подібних за властивостями елементів стало дальшим кроком на шляху розвитку їх класифікації.

VI. Підсумки уроку

«Кольорова феєрія»

Учні оцінюють свою роботу. Вони вішають смайлики чи стікери в колонки “добре” або “незадовільно”.

VII. Домашнє завдання

Дата Урок № 5 Клас 8

ТЕМА УРОКУ: ПОНЯТТЯ ПРО ЛУЖНІ МЕТАЛИ, ІНЕРТНІ

ЕЛЕМЕНТИ, ГАЛОГЕНИ

Мета: формування предметних компетентностей: розширити знання учнів про хімічні елементи та їхні властивості на прикладі природних родин хімічних елементів (лужні метали, інертні елементи, галогени);

продовжувати розвивати логічне мислення, компетенцію продуктивної творчої діяльності.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань.

Форми роботи: розповідь учителя, робота з навчальними таблицями, демонстраційний експеримент.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів; для демонстрації: кристалізатор, фільтрувальний папір, дистильована вода, ніж; розчини: фенолфталеїн, металевий натрій, кальцій, магній, запаяна ампула з бромом, ампула з кристалічним йодом.

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, природознавство, фізика, географія

Хід уроку

І. Організаційний етап

Вправа «Кольоровий настрій»

Мета: діагностування емоційного стану дитини, розширення індивідуальної емоційної сфери; розслаблення, зняття стресів, підняття настрою та тонусу.

Обладнання: на слайді намальоване коло, розділене на сектори: червоний – активність, фіолетовий – сум та тривога, жовтий – спокій та задоволення, зелений – задумливість, мрійливість.

Завдання. Прислухайтесь до себе. Що ви відчуваєте: радість чи сум, спокій чи тривогу? Чому? Якого кольору ви уявляєте свій настрій?

ІІ. Актуалізація опорного досвіду.

Вправа «Що знаємо? Що хочемо дізнатися? Дізналися?»:

Що знаємо?

Що хочемо дізнатися?

Дізналися?

Деякі елементи мають подібні властивості.

Лужні метали – це літій, натрій, калій.

Інертні гази – гелій, неон.

Чому їх об’єднують у природні групи?

Що таке галогени?

Чи мають елементи у природних групах подібні властивості?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Той ряд елементів, які ви назвали до групи лужних металів, не є повний. Лужними металами називають усю головну підгрупу І групи: літій, натрій, калій, рубідій, цезій, францій. До групи інертних газів відносять усю головну підгрупу VІІІ групи: гелій, неон, аргон, криптон і ксенон. Головну ж підгрупу VІІ групи називають галогенами. Це фтор, хлор, бром, йод і астат. Чому їх об’єднали у такі природні родини, - про це сьогодні на уроці.

4.Вивчення нового матеріалу.

1. Лужні метали

Лужні метали — це хімічні елементи з різко вираженими металевими властивостями.

Англійський хімік Г. Деві під час електролізу лугу КОН відкрив новий елемент, який він назвав потассіум, оскільки англійці називали КОН їдким поташем. Деві кинув калій у воду й очікував, що метал має негайно опуститися на дно. Але калій повівся інакше. З гучним шипінням цей метал забігав по поверхні води. Потім пролунав оглушливий вибух, і над потассіумом спалахнуло лілове полум’я. Так він і носився по воді, поки не перетворився на їдкий луг.

Про цезій і рубідій, відкриті іншими вченими, писали, що це легкі сріблясті метали, які так само, як літій і калій, загорялися на повітрі, бігали по воді з полум’ям і тріском, навіть більш несамовито, ніж калій і натрій. Усі лужні метали зберігають під шаром гасу. Солі Рубідію і Цезію не відрізняються від звичайної кухонної солі. їдкий цезієвий луг та їдкий рубідієвий луг були слизькими на дотик і мильними, подібно до їдкого натру та їдкого калі.

Властивості лужних металів

Характеристики	Літій	Натрій	Калій	Рубідій	Цезій	Францій
Символ	Li	Na	К	Rb	Cs	Fr
Атомна маса	6,94	22,99	39,10	85,47	132,91	[223]
Порядковий номер	3	11	19	37	55	87
Валентність	І	І	І	І	І	І
Радіус атома, нм	0,156	0,192	0,238	0,251	0,271
Густина, г/см3	0,53	0,97	0,86	1,52	1,87
Температура плавлення, °С	179	97,8	6305	39	28,5
Температура кипіння, °С	1 340	883	760	696	708
Агрегатний стан (Н. у.)	Твердий	Твердий	Твердий	Твердий	Твердий	Твердий
Колір полум’я	Червоно-коричневий	Жовтий	Фіолетовий	Червоний	Фіолетовий

Якою є типова валентність для всіх лужних металів?

Li, Na, К, Rb, Cs, Fr — валентність I.

Фізичні властивості: дуже м'які метали, легко ріжуться ножем, металевий блиск, гарна електро- й теплопровідність, незначна густина (легші за воду).

У ряді Li, Na, К, Rb, Cs, Fr tкип ° tплавл ° зменшуються (зі збільшенням атомної маси), густина збільшується, активність підвищується (щодо кисню й води).

Li, Na, К загоряються на повітрі лише за нагрівання, а метали з більшою атомною масою без нагрівання:

4Li + O₂ 2LiO₂

З водою літій реагує повільно, натрій значно швидше, а калій так швидко й виділяє стільки тепла, що водень, виділяючись, загоряється.

Взаємодія натрію, кальцію, магнію з водою

2. Галогени

Галогени — типові неметали, у періодичній системі розташовані в VII групі головної підгрупи. їх назва походить від слів галос — «сіль» і ген — «той, що народжує».

Назвіть їх

F, Cl, Br, I, At

Учні одержують для роботи таблицю із властивостями галогенів.

Властивості галогенів

Характеристики	Флуор	Хлор	Бром	Іод	Астат
Символ	F	Сl	Вr	І	At
Атомна маса	19,00	35,45	79,90	126,90	[210]
Порядковий номер	9	17	35	53	85
Валентність	І	І	І	І	І
Радіус атома, нм	0,071	0,099	0,114	0,133
Густина, г/см3	1,11	1,56	3,12	4,94
Температура плавлення, °С	-220	-101	-7	114
Температура кипіння, °С	-188	-34	59	186
Агрегатний стан (н. у.)	Газ	Газ	Рідина	Твердий
Колір	Зеленкувато-жовтий	Жовто-зеленкуватий	Червоно - бурий	Темно-фіолетовий

Флуор — газ ясно-зеленого кольору, дуже отруйний. Багато вчених, які працюють із ним, постраждали від цього. Найбільш активний неметал (у флуорі навіть вода горить), реагує з воднем за значного охолодження в темряві.

Хлор — важкий газ зеленого кольору з різким запахом, отруйний, за звичайних умов реагує з воднем дуже повільно, а за температури або на світлі — з вибухом:

Н₂ + Сl₂ 2НСl

Бром — важка темно-коричнева рідина, дуже активний неметал, але менш активний, ніж хлор. З воднем реагує виключно за нагрівання.

Іод — темно-фіолетові кристали, активний неметал, найменш активний у ряді галогенів, реакція з воднем навіть за нагрівання оборотна.

Флуор, Хлор, Бром, Іод — представники родини подібних за властивостями елементів, які називають галогенами. Типова валентність — І.

У ряді: F, Cl, Br, I, At tкип ° tплавл ° збільшуються, активність зменшується (найбільш активний — Флуор).

Запишемо кілька рівнянь, що характеризують хімічні властивості галогенів.

3. Інертні елементи

Інертні елементи — це елементи головної підгрупи VIII групи періодичної системи. Назвіть їх.

Не, Ne, Аr, Кr, Хе, Rn

У 1868 році француз Жансе й англієць Лок'єр під час вивчення сонячних протуберанців відкрили спектр нового хімічного елемента, що не належав жодному з відомих на земній кулі. «Небесний» елемент назвали Гелієм. Через 25 років Релей виявив у звичайному повітрі домішок, який не вступав у хімічні реакції. Цей елемент назвали Аргон («ледачий»).

Незабаром Гелій був виявлений у мінералах, що містять Уран і Торій. Гелій виявився найлегшим після водню газом.

У 1897 році англієць Рамзай передбачив існування ще однієї газоподібної речовини, що мала перебувати між Гелієм і Аргоном. Це виявився відкритий у 1898 році Неон. А потім у короткий строк Рамзай та його співробітник Траверс виявили в земній атмосфері ще два елементи — Криптон («таємний») і Ксенон («прихований»).

До складу повітря, крім кисню й азоту, входять ще п'ять газоподібних простих речовин: гелій Не, неон Me, аргон Аr, криптон Кr, ксенон Хе. Тривалий час не вдавалося одержати сполуки цих елементів. їх назвали інертними газами.

Хімічні сполуки Не та Ne не відомі, тому їх називають інертними, у той час як Кr і Хе утворюють хімічні сполуки. Аr, Кr і Хе утворюють також клатрати.

З кожним роком розширюється сфера застосування інертних газів. Легкість і негорючість гелію використовують для заповнення ним повітряних куль і дирижаблів. В інертному середовищі аргону здійснюють електрозварювання металів, що легко окислюються. Неоном, аргоном, криптоном і ксеноном заповнюють електричні лампочки. Суміш гелію з киснем застосовують для дихання під час підводних робіт. Якщо крізь розріджені інертні гази пропускати електричний струм, то вони випромінюють світло різного забарвлення. Наприклад, аргон дає синє світіння, неон — червоне, тому їх використовують для світлових реклам і в маяках.

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

1. «Мікрофон»: Чому деякі хімічні елементи об'єднали у природні групи?Чи можна піддати сумнівам інформацію про однакові властивості окремих груп елементів?

2. Завершення вправи «Що знаємо? Що хочемо дізнатися? Дізналися?»:

Що знаємо?

Що хочемо дізнатися?

Дізналися?

Деякі елементи мають подібні властивості.

Лужні метали – це літій, натрій, калій.

Інертні гази – гелій, неон.

Чому їх об’єднують у природні групи?

Що таке галогени?

Чи мають елементи у природних групах подібні властивості?

Властивості лужних металів, інертних газів та галогенів.

Визначили залежність властивостей від будови атомів.

V. Підбиття підсумків уроку

Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

Які природні родини хімічних елементів ви вивчили?

Чим відрізняються ці три родини?

Учитель узагальнює відповіді учнів, відзначає, що така класифікація хімічних елементів не є універсальною. Спроби класифікації хімічних елементів тривали багато років аж до відкриття періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєвим у 1869 році.

Наступний урок ми проведемо у формі проекту по темі «З історії відкриття періодичної системи хімічних елементів». Ви повинні підготувати проект, включаючи в нього таку інформацію:

1) «Правило тріад» німецького хіміка Й. В. Деберейнера.

2) «Гвинтовий графік» французького геолога О. Е. Шанкуртуа.

3) «Хвильовий графік» німецького хіміка Ю. Л. Мейєра.

4) Класифікація елементів американського хіміка Дж. Ньюлендса.

5) Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

VІ. Домашнє завдання

Підготуватися до уроку-проекту

Опорна схема «Лужні метали»

i (57).jpg

Опорна схема «Галогени»

i (67).jpg

Лужні метали

Галогени

Інертні гази

Дата Урок № 6 -7 Клас 8

ТЕМА УРОКУ: ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА ПЕРІОДИЧНОЇ СИСТЕМИ

ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ Д.І.МЕНДЕЛЄЄВА

Мета: формування предметних компетентностей: вивчити структуру періодичної системи, звернути увагу на розміщення елементів у групах та періодах, проаналізувати зміну їхніх металічних та неметалічних властивостей у зв’язку із розташуванням у періодичній системі

продовжувати розвивати логічне мислення, компетенцію продуктивної творчої діяльності.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форми проведення уроку: бесіда, вправа «Що знаємо? Що хочемо дізнатися? Що дізналися?», робота з підручником та схемою, індивідуальні завдання.

Прилади і обладнання: періодична система хімічних елементів Д.І. Мендєлєєва.

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, природознавство, фізика, географія

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

ІІ. Актуалізація опорного досвіду.

Вправа «Що знаємо? Що хочемо дізнатися? Дізналися?»:

Що знаємо?

Що хочемо дізнатися?

Дізналися?

Вивчили періодичний закон та ознайомилися із структурою періодичної системи хімічних елементів.

Визначення груп та періодів у ПС.

Вдосконалити свої знання із структури ПС.

Яка різниця між групами та періодами.

Чому міняються властивості елементів.

Здійснити перетворення:

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Отже, ми знаємо періодичний закон, сформульований Д.І. Мендєлєєвим у 1869 р. Учні формулюють напам’ять цей закон. (Періодичний закон, сформульований Д.І. Мендєлєєвим у 1869 році: Властивості простих тіл, а також форми і властивості сполук елементів перебувають у періодичній залежності від величини атомних ваг елементів).

В основу його лягла періодичність. Періодичність – це повторювання певних ознак. У зв’язку з періодичністю утворилися періоди, в яких повторювалися певні властивості. Якщо розмістити періоди один під одним, то й утворяться вертикальні колонки – групи елементів. Це все ми вивчили на попередньому уроці. Сьогодні будемо більше поглиблювати свої знання із структури ПС, звернемо увагу на властивості різних елементів, розташованих у різних місцях ПС.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Історія відкриття періодичного закону

Відкриття періодичного закону хімічних елементів Д.І. Менделєєвим прийнято дату 1 березня (17 лютого за старим стилем) 1869 року. Цього дня Д.І. Менделєєв завершив роботу над таблицею «Дослідження системи елементів, заснованої на їхній атомній вазі та хімічній подібності». Ця таблиця була лише прообразом періодичної системи. Періодичний закон був відкритий не в один день, відкриттю передував довгий період роздумів і попередньої роботи.

Момент відкриття періодичного закону описаний у спогадах А.А.Іностранцева.

Менделєєв три дні й три ночі, не лягаючи спати, пропрацював за конторкою, намагаючись сформулювати результати своєї уявної конструкції в таблицю, але спроби досягти цього виявилися невдалими., Нарешті, вкрай стомлений Менделєєв ліг спати і відразу ж заснув. «Бачу у сні таблицю, де елементи розставлені, як треба. Прокинувся, негайно записав на клаптику паперу –лише згодом стало потрібним в одному місці виправлення». Із цих спогадів Іностранцева й виникла версія про те, що Менделєєв зробив своє відкриття у сні.

Насправді одне з найбільших відкриттів у хімії було зроблено Д.І. Менделєєвим після тривалої й виснажливої праці.

2.Відкриття періодичного закону

На відміну від своїх попередників Д.І.Менделєєв був глибоко переконаний в існуванні природного взаємозв’язку між всіма хімічними елементами, як між подібними, так і між неподібними.

За основу систематизації хімічних елементів Д.І.Менделєєв обрав відносну атомну масу, вважаючи, що вона є головною характеристикою хімічного елемента, адже не змінюється при утворенні елементом простої або складної речовини. Розташовуючи символи всіх відомих у той час 63 хімічних елементів в ряд у порядку зростання їх відносної атомної маси, він помітив, що елементи з подібними властивостями (наприклад, лужні метали) не з’являються безпосередньо один за одним, а періодично (регулярно) повторюються. Які ще закономірності побачив Д.І.Менделєєв і як на основі них він сформулював періодичний закон?

Період – це горизонтальний ряд хімічних елементів. Малий період складається з одного ряду хімічних елементів, великий з двох рядів хімічних елементів (7 періодів).

Головні та побічні підгрупи.

Група – вертикальний ряд хімічних елементів, який містить подібні за властивостями елементи (8 груп).

Розрізняють головну (складається з елементів малих і великих періодів) і побічну підгрупу ( складається з елементів лише великих періодів).

сканирование0007

“Хімічний крос”

1) Якому металу можна докоряти за провину - знищення цілого племені? (Золото).

2) Який метал має бактерицидні властивості? (Срібло).

3) Який елемент у таблиці названий жовчю бога вулкана? (Сульфур).

4) Слово срібло, а мовчання -... (Золото).

5) Який елемент входить до складу гемоглобіну? (Ферум).

6) Який елемент використовується у літакобудуванні і в обгортці шоколаду (Алюміній).

А зараз ми послухаємо цікаві розповіді про відкриття деяких хімічних елементів.

1. Які хімічні елементи названі на честь вчених? (Кюрій, Менделєєвій, Нобелій, Фермій, Борій, Резерфордій, Ейнштейній).

2. Які хімічні елементи названі на честь планет? (Нептуній, Уран, Плутоній).

3. Які хімічні елементи названі на честь країн та континентів? (Полонй Польща, Америцій, Францій, Європій).

4. Перелічіть метали, що входять до складу організму людини.

5. Хто допоміг відкрити йод?

6. Які метали називають металлами хірургів? (Ніобій і Тантал).

7. Що ви знаєте про історію відкриття олова?

“Лінгвістична розминка”

1. Назвіть елементи, що починаються на букву “а”.

2. Із букв б, л, м, р, о, х складіть назви елементів-галогенів (Хлор, Бром).

3. Зі складів –дні-, -ра-, -маг-, -літ-, -ній-, -ні- складіть назви елементів-металів (Літій, Радій, Магній).

4. Скласти назви елементів з букв слова: Платина і Криптон.

5. Складіть назви елементів із букв слова Протактиній.

«Символи». Установіть відповідність між символами хімічних елементів та їх українськими назвами. (завдання видаються командам на окремих аркушах. На них учні зразу ж пишуть відповіді і здають рахівникам, яким учитель повідомляє правильну відповідь. Кожна правильна відповідь – 1 бал).

1) Ca а) Станум

2) Cu б) Плюмбум

3) Ag в) Купрум

4) Sn г) Натрій

5) Pb д) Кальцій

6) Na е) Цинк

7) Zn є) Арґентум

«Метаграми». Розгадайте мета грами. (Кожна правильна відповідь – 2 бали).

В таблиці я – відомий елемент,

Та літеру зміни з одного боку,

Переконаєшся в один момент,

Що я не елемент вже, а протока.

(Фосфор і Босфор)

Там, де «З», – мене цінують,

Я – коштовний елемент.

«З» на «Д» перейменують –

Я – теслярський інструмент.

(Золото і долото)

У мікросвіті в згоді й мирі

Уже давно живуть два брати.

Із вісімками в «А» квартира,

У «О» - квартира сорок п’ята.

(Родій і Радій)

Походження назв хімічних елементів

За назвою сполук, утворених елементами: Гідроген – той, що народжує воду [від грец. hydro (вода) та genos (рід, народження)]; Оксиген – той, що народжує кислоти [від грец. Oxys (кислий)]; Нітроген – той, що народжує селітру [від грец. nitron (селітра)]; Карбон – той, що народжує вугілля [від латин. carbo, carbonis (вугілля)].

За назвою небесних тіл Сонячної системи: Паладій – за іменем нещодавно відкритого (на той момент) в Сонячній системі астероїда Палада; Селен – від грецької назви Місяця; Уран – за назвою планети Уран; Гелій – від латинської назви Сонця; Нептуній – за назвою планети Нептун; Плутоній – за назвою планети Плутон; Телур – за назвою планети Земля (у давньоримській міфології Телурія – мати Землі).

На честь країн і міст: Галій – від латинської назви Франції; Гафній – від давньої латинської назви Копенгагена; Германій – від назви Німеччини; Ітрій, Тербій, Ербій, Ітербій – на честь французького міста Ітербію, в якому працювали першовідкривачі цих елементів і знайдено мінерал ітербіт-гадолініт; Кадмій – від грецької назви стародавньої фортеці міста Фіни; Купрум – від грецької назви острова Кіпр; Реній – за назвою річки Рейн; Рутеній – від латинської назви Росії; Скандій – за назвою півострова Скандинавія; Європій – за назвою частини світу Європа; Америцій – за назвою країни Америка; Каліфорній – за назвою штату Каліфорнія (США); Дубній – за назвою міста Дубно (РФ); Полоній – від латинської назви Польщі; Берклій – за назвою міста Берклі (США); Лютецій – від старої латинської назви Парижа «Лютеція».

За назвою мінералів, у яких відкриті елементи: Алюміній – від латин. плумен – галун; Барій – від мінералу барит; Бор – від мінералу бура; Кальцій – від латин. вапняк; Літій – від грецького камінь; Від латинської назви мінералу магнесіа; Цирконій – від мінералу циркон; Самарій – від уральського мінералу самарськиту, знайденого російським гірським інженером В.Є.Самарським.

За ім’ям відомих учених: Кюрій – на честь учений П’єра Кюрі та Марії Складовської-Кюрі; Ейнштейній – на честь Альберта Ейнштейна; Фермій – на честь Анрі Ферма; Менделеві – на честь Д.І.Менделєєва; Нобелій – на честь Альфреда Нобеля; Лоуренсій – на честь Лоуренса; Резерфордій – на честь Резерфорда; Борій – на честь Бора; Жоліотій – на честь французького фізика Фредерика Жоліо-Кюрі.

За кольором елементів та їхніх сполук: Берилій – зелений, за кольором мінералу смарагд; Вісмут – від нім. вайсмуттер (біла речовина); Аурум – за кольором металу; Індій – від іспанського індіго (яскраво-синій); Іод – від грец. іодес (фіолетовий); Іридій – від латин. іридіс (веселка); Арсен – від грец. арсенікон (яскраво-жовтий); Родій – від грец. родон (рожевий); Рубідій – від грец. рубідус (червоно-коричневий); Сульфур – від санскр. сира (світло-жовтий); Аргентум – від грец. аргос (білий); Хлор – від грец. клорос (жовто-зелений); Хром – від грец. кромос (колір); Цезій – від латин. цесіус (блакитний колір неба).

За іменами богів і героїв легенд: Ванадій – Ванадіс (ім’я давньоскандинавської богині); Кобальт – від німецького кобольд (домовик, гном); Ніобій – від грецького Ніобея (дочка Тантала); Меркурій – за іменем бога, заступника торгівлі і подорожей; Тантал – ім’я героя давньогрецької міфології; Титан – бог, що відрізнявся гордою і стійкою вдачею. Торій – на честь скандинавського бога грому і бурі; Прометій – за іменем давньогрецького бога Прометея.

За властивостями елементів та їхніх сполук: Нітроген (латин. та укр.) – безжиттєвий; Аргон – бездіяльний, інертний; Бром – від грец. смердючий; Калій – від араб. аль-калі (їдкий); Криптон – таємний, потайливий; Ксенон – чужий; Манган – від грец. манганес (той, що очищає); Натрій – від араб. натрон (миюча дія); Осмій – від грецц. осме (запах); Меркурій (гідраргірум) – від грец. рідке срібло; Фосфор – від грец. фосфорос (той, що світиться в темряві); Фтор – від грец. фторос (той, що руйнує); Стибій (антимоній) – від латин. протимонашеський.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Завершення вправи «Що знаємо? Що хочемо дізнатися? Дізналися?»:

Що знаємо?

Що хочемо дізнатися?

Дізналися?

Вивчили періодичний закон та ознайомилися із структурою періодичної системи хімічних елементів.

Визначення груп та періодів у ПС.

Вдосконалити свої знання із структури ПС.

Яка різниця між групами та періодами.

Чому міняються властивості елементів.

Досконало вивчили структуру ПС.

Навчилися розпізнавати групи та періоди.

Властивості міняються із розташуванням елементів у ПС.

VI. Підсумки уроку

«Опиши одним реченням»

Пропонуєте один з варіантів початку пропозиції, яке дитина повинна закінчити в усній або письмовій формі.

Наприклад:

Сьогодні я дізнався …

На уроці я навчився …

Мені було важко …

Мені було незрозуміло …

Тепер я знаю, що …

VII. Домашнє завдання

Дата Урок № 9 Клас 8

ТЕМА УРОКУ: БУДОВА АТОМА. СКЛАД АТОМНИХ ЯДЕР

(ПРОТОНИ І НЕЙТРОНИ).

Мета: формування предметних компетентностей: сформувати уявлення про будову атома, розглянути модель будови атома Е. Резерфорда, порівняти властивості елементарних частинок: протонів, нейтронів, електронів, визначити фізичний сенс порядкового номера хімічного елемента в Періодичний системі Д. І. Менделєєва

продовжувати розвивати логічне мислення, компетенцію продуктивної творчої діяльності.

Тип уроку: комбінований.

Базові поняття: атом, електрон, ядро, заряд ядра атома, модель атома, протони, нейтрони, порядковий номер.

Засоби навчання: Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва (довга та коротка форма), схеми моделей атома.

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, природознавство, фізика, географія

Природа має лиш один секрет:

Чи тут, чи там у Космосу глибинах.

Все, від малих піщинок до планет –

Із елементів складене єдиних.

С. Щипачов, «Читаючи Менделєєва»

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Прийом «Створюємо настрій»

Цей прийом також спрямований на створення позитивної атмосфери навчання.

Наприклад:

«Відчуємо себе часточками колективу, краю, держави, Всесвіту і скажімо собі:

· Я прийшов на урок для чого? …(Учитися).

· Треба бути яким? …(Спокійним).

· Зі мною хто? …(Мої друзі).

· Вони мене що? …(Поважають).

· Мені це як? …(Приємно).

· Я готовий до чого? …(До успішної роботи)».

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Планетарну модель будови атома запропонував … (англійський вчений Ернест Резерфорд)
Атом це …(електронейтральна частинка, що складається з позитивно зарядженого ядра та негативно заряджених електронів)
Частинки з яких складається ядро атома називаються… (протонами та нейтронами. Загальна назва – нуклони.)
Маси протна і нейтрона приблизно дорівнюють (в а.о.м.) … (1 а.о.м.)
Загальне число протонів в ядрі атома елемента дорівнює його … (заряду або порядковому номеру)

Назвіть елемент V групи, відносна молекулярна маса оксиду якого дорівнює 142.

8. Назвіть елемент VI групи, відносна молекулярна маса сполуки з Гідрогеном якого дорівнює 81.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

З курсу хімії за 7 клас, з природознавства ми пам’ятаємо, що атом – це найменша хімічно неподільна частинка речовини, яка зберігає усі властивості речовини. Ще знаємо, що атоми входять до складу молекул в речовинах молекулярної будови. Термін «атом» означає «неподільний» у перекладі з грецької. Це говорить про те, що атом неможливо поділити за допомогою хімічних реакцій. Однак, деякі з них самі можуть викидати від себе частинки. Таке явище дістало назву радіоактивності. Про це та інше сьогодні на уроці.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Сучасні уявлення про будову атома.

Д.І.Менделєєв відкрив періодичний закон, створив ПСХЕ, але не пояснив причину періодичності, подібності і відмінності властивостей елементів. Пояснила ці закономірності лише створена в 20 столітті теорія будови атома.

За сучасною теорією атом – це електронейтральна система, що складається з позитивно зарядженого ядра та негативно зарядженої електронної оболонки.

Число позитивних зарядів ядра кожного атома і число електронів, які обертаються навколо ядра дорівнює порядковому номеру елемента.

Таку модель атома запропонував в 1911р Е.Резерфорд, має назву ядерна модель будови атома.

Атом

ядро ( + ) електрони( - )

е ( m = 0 )

протони нейтрони ( z = -1 )

р ( m = 1 ) n ( m = 1 )

( z = + 1 ) ( z = 0 )

---------------------------------

нуклони

Ядро – це центральна позитивно заряджена частина атома, в якій зосереджена його маса. В ядрі містяться елементарні частинки – протони та нейтрони.

Протон – це частинка з масою 1а.о.м. і позитивним зарядом. Верхній індекс маса, нижній заряд – це кількісні характеристики протона.

Нейтрон – це електронейтральна частинка з масою 1аом. і зарядом 0.

Електрон – це частинка з масою – 0 і зарядом -1.

Протони і нейтрони разом розглядаються як два різних стани ядерної частинки нуклона.

Дізнатись про кількість протонів, нейтронів, нуклонів і електронів в атомі можливо за допомогою ПСХЕ: - кількість р = № елемента і називається протонним числом, протонне число позначається зліва внизу (нижній індекс);

- кількість n + р = Ar, і називається нуклонним числом (верхній індекс).

Нуклонне число 23 Відносна атомна маса (Аr)

Протонне число 11 Порядковий номер (Z )

Нуклід – це атом з позначеним протонним і уклонним числами.

1. За допомогою ПС визначити склад атомних ядер таких хімічних елементів:

K, Al, Mg, Zn, Fe, N, C.

Зобразити нуклід і визначити кількість протонів, нейтронів.

2. Нуклід має 10 нейтронів і відносну атомну масу 19. Визначити, що це за хімічний елемент.

3. Елемент стоїть у ІІІ групі. Відносна молекулярна маса його вищого оксиду дорівнює 102. Визначте який це елемент. Розрахуйте кількість протонів і нейтронів у ядрі його атома.

Отже сума p + n = Ar. Але дослідження показали, що є атоми одного і того самого хімічного елемента з різними масами.

Наприклад:

Хлор-35, Хлор-37. Оксисен-16, Оксисен-17, Оксисен-18. Калій-39, Калій-40, Калій-41.

Ядра цих атомів мають однакову кількість протонів, але різну кількість нейтронів. Такі атоми називають ізотопами.

Ізотопи – це атоми одного хімічного елемента, що мають однакові протонні числа, але різні маси.

Ізотопи – це нукліди одного хімічного елемента.

Ізотопи поділяють на:

- природні ізотопи, які існують в природі, відомі природні ізотопи 94 природних елементів);

- штучні ті які не трапляються в природі,а утворюються в результаті ядерних реакцій (є штучні ізотопи всих 110 хімічних елементів);

- стабільні ( мають елементи з протонним числом до 83, їх в відомо 273);

- радіоактивні ( елементи розміщені в ПС після Вісмуту, це нестійкі ізотопи, що спонтанно перетворюються на інші нукліди, виділяючи енергію, Ra = Rn + He).

Наявність ізотопів пояснює чому відносні атомні маси не цілі числа.

Наприклад ізотопу Хлор-35 у природі зустрічається 75%,

а ізотопу Хлор-37 —-ІІ —— 25%

Ar(Cl)= (75 * 35) + (25 * 37) = 35,5

100

Атомна маса елемента дорівнює середньому значенню мас усіх його природних ізотопів із урахуванням їх поширеності.

2. Характеристики атомів елементів: радіус атома, електронегативність, закономірності зміни їх у періодах.

Атоми різні за розмірами. Тому важливою характеристикою атома є радіус атома. Чим більше радіус тим слабкіше утримуються електрони зовнішнього шару, при зменшенні радіуса сила при тяжіння до ядра збільшується. Пригадаємо як змінюються радіуси атомів в періодах і групах..

В періоді радіус атома зменшується, т.я. збільшується заряд ядра тому збільшується сила при тяжіння до ядра електронів.

У група зверху вниз радіус збільшується т.я. збільшується кількість електронних шарів і це збільшує розміри атома.

Ще однією характеристикою атома є електронегативність – це здатність атома в сполуці притягувати до себе електрони.

В періоді електронегативність збільшується, в групі зверху вниз зменшується

Радіус атома і електронегативність впливають на властивості елементів металічні і неметалічні. Найвища електронегативність у неМе, а найнища у Ме.

1. Що спільного і відмінного у елементів з протонними числами 6 і 14. Які властивості проявляють ці елементи?

VІ. Підбиття підсумків уроку.

1) Що ж виявив Менделєєв аналізуючи послідовність елементів? (Що залежність властивостей елементів і їхніх сполук від атомної маси є періодичною).

2) Коли був сформульований Періодичн6ий закон? (1 березня 1869 року).

3) Сформулюйте Періодичний закон (Властивості елементів, а також утворених ними простих і складних речовин перебувають у періодичній залежності від відносних атомних мас елементів).

4) Що побудував Менделєєв базуюбчись на Періодичному законі? (Таблицю хімічних елементів).

«Таблиця де Боно»

Ще один доступний спосіб застосування рефлексії в кінці уроку.

Учні оцінюють враження і підсумки заняття за допомогою простої таблиці «Плюс, мінус, цікаво»:

«+» – все, що сподобалося на уроці

«-» – все, що здалося марним, нудним і не цікавим

«Цікаво» – що привернуло, змусило задуматися і викликало нові питання.

VII. Домашнє завдання

Модель будови атома Резерфорда та Томсона

П. Кюрі та М. Склодовська-Кюрі. Е. Резерфорд

Радіоактивне випромінення

Дата Урок № 10 Клас 8

ТЕМА УРОКУ: СТАН ЕЛЕКТРОНІВ У АТОМІ. ЕЛЕКТРОННІ ОРБІТАЛІ.

Мета: формування предметних компетентностей: вивчити розподіл електронів в атомі, звернути увагу на принципи розміщення електронів на рівнях і підрівнях,

продовжувати розвивати логічне мислення, компетенцію продуктивної творчої діяльності.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форми проведення уроку: «мікрофон», робота з підручником та таблицею, хімічна естафета, проблемне запитання.

Прилади і обладнання: періодична система хімічних елементів Д.І. Мендєлєєва, схеми орбіталей.

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, природознавство, фізика, географія

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Перевірка домашнього завдання.

«Мікрофон»: Сформулюйте основні положення сучасної теорії будови атома.

Зв’язок періодичної системи й будови атома

У таблиці залишилися два питання, які ми заповнимо протягом уроку. А для цього нам необхідно розглянути, як поводиться електрон в атомі.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Як ми вже говорили на попередніх уроках, у ПС за постійного збільшення зарядів ядер атомів властивості елементів та утворених ними сполук періодично повторюються. Що ж є причиною такої періодичності? Відповідь на це запитання пов’язана з будовою електронних оболонок атомів. Щоб це зрозуміти, потрібно сформувати принципи розподілу електронів в атомі.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Орбіталь — це область простору, де імовірність знаходження електрона вища за 90%.

Види орбіталей

Кожна орбіталь має певну форму. Зазвичай, орбіталь побачити неможливо. Ані неозброєним оком, ані за допомогою навіть сучасних приладів. Орбіталь — це всього-на-всього область простору. А як можна побачити простір? У то й же час електрон, що утворює орбіталь, побачити також неможливо. Про форму орбіталей ми знаємо завдяки застосуванню математичних методів. В 1926 році австрійський фізик Ервін Шредінгер вивів фундаментальне рівняння (рівняння Шредінгера), що описує поведінку електрона в атомі, завдяки якому стало можливим обчислити імовірність існування електрона в тій чи іншій області простору, а, отже, і обчислити форму різних орбіталей. Відкриття Шредінгера стало однією з передумов виникнення квантової хімії, що вивчає будову електронних оболонок атомів і молекул.

Орбіталі різної форми позначають різними буквами: s, p, d і f. s-Орбіталі мають форму кулі, іншими словами, електрон, що перебуває на такій орбіталі (його називають s-електроном), більшу частину часу проводить усередині сфери. р-Орбіталі мають форму об'ємної вісімки. Форми d- і f-орбіталей набагато складніші. (Учитель демонструє моделі або ілюстрації орбіталей.)

Структура орбіталей в атомі

Орбіталі характеризуються не тільки формою, але й енергією. Декілька орбіталей, що мають рівну або близьку енергію, утворюють енергетичний рівень або енергетичний шар. Якщо на цих орбіталях розташовані електрони, то можна сказати, що в електронній оболонці електрони розташовуються шарами — електронними шарами.

Кожний енергетичний рівень позначають числом п (n = 1, 2, 3, ...) або заголовною латинською літерою (К, L, М і далі за алфавітом). Для першого (найближчого до ядра) рівня п - 1, його позначають літерою К, для другого п = 2 (рівень L), для третього п = З (рівень М) тощо. Шарувату будову електронної оболонки атомів можна показати так: окружністю позначене ядро, що має певний заряд, а дугами — енергетичні рівні:

Рівень із номером п включає п² орбіталей. Таким чином, перший енергетичний рівень включає одну орбіталь, другий — чотири, третій — дев'ять

тощо.

Кожний енергетичний рівень складається з енергетичних підрів-нів, які утворені орбіталями, однаковими за формою і енергією. Число енергетичних підрівнів дорівнює номеру енергетичного рівня. Тобто перший енергетичний рівень складається з одного підрівня, другий — з двох, третій — з трьох тощо. Ці підрівні позначаються так само, як і орбіталі, з яких вони утворені. Отже, s-орбіталі утворюють s-підрівень, р-орбіталі — р-підрівень тощо.

Енергетичний підрівень може містити тільки певне число орбіталей. Кожний s-підрівень представлений однією s-орбіталью, р-підрівень — трьома р-орбіталями, d-підрівень — п'ятьма d-орбіталями, f-підрівень — сьома f-орбіталями. В атомі ці орбіталі розташовуються таким чином, що ядро атома співпадає із центром орбіталі.

Графічно орбіталь прийнято позначати квадратом. Отже, орбіталі перших чотирьох енергетичних рівнів будуть виглядати наступним чином:

Як видно з цієї діаграми, перший енергетичний рівень складається з одного s-підрівня, утвореного однією s-орбіталлю. Другий рівень складається з двох підрівнів (s і р), утворених однією s-орбіталлю і трьома р-орбіталями (всього чотири). Третій рівень складається з трьох підрівнів (s, р, і d), утворених однією s-орбіталлю, трьома р-орбіталями і п'ятьма d-орбіталями (всього дев'ять). На четвертому рівні додається ще сім /орбі-талей і всього четвертий рівень складається з 16 орбіталей.

Зверніть увагу, що нумерація енергетичних рівнів при графічному зображенні відбувається знизу догори. Таким чином мають на увазі, що енергетичні рівні зображаються так, що від знизу до верху збільшується їх енергія. Отже перший енергетичний рівень є найнижчим і найближчим до ядра. Електрони, що на ньому перебувають, мають найнижчу енергію. Чим вище розташований енергетичний рівень, тим далі від ядра він перебуває і тим більшу енергію повинні мати електрони.

При графічному зображенні орбіталей електронної оболонки атомів на п'ятому енергетичному рівні ще необхідно додавати g -орбіталі, але в жодному хімічному елементі вони не заповнюються електронами, тому структуру орбіталей енергетичних рівнів починаючи з четвертого зображують однаково такими, що складаються з чотирьох підрівнів.

ПРИНЦИПИ

заповнення електронами рівнів та підрівнів:

1. У межах одного енергетичного рівня першим заповнюється s-підрівень, другим р-підрівень.

2. Спочатку заповнюється перший енергетичний рівень, потім – другий, і тільки після остаточного заповнення другого енергетичного рівня розпочинається заповнення третього рівня.

3. На одній орбіталі не буває більше двох електронів.

4. Число електронів в атомі дорівнює порядковому номеру хімічного елемента.

Наприклад, будову атомів Гідрогену та Фосфору зображають так:

₊₁Н ) ₊₁₅Р ) ) )

^{1 2 8
5}

Електрони, які рухаються навколо цих атомів, можна зобразити за допомогою квантових комірок:

₊₁Н ) І ↓ ₊₁₅Р ) ) ) І ↓↑

¹s^{2 8 5} ІІ ↓↑ ↓↑ ↓↑ ↓↑

ІІІ ↓↑ ↓ ↓ ↓

s p d

Електрони можна зобразити за допомогою електронної схеми (конфігурації) або математичної моделі електронної будови атома:

У Гідрогену: 1s¹; у Фосфору: 1s²2s²2р⁶3s²3р³

Відображення розподілу електронів за енергетичними комірками називається графічною електронною формулою.

Завдання для класу: Напишіть будову атомів вказаних елементів.

Хімічна естафета між двома рядами парт:

Літій Карбон

Берилій Магній

Алюміній Нітроген

Бор Силіцій

Оксиген Сульфур

Хлор Флуор

Неон Аргон

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Порівняйте будову атомів написаних елементів. Однією рискою підкресліть елементи ІІ періоду, двома – ІІІ періоду. Виберіть елементи однієї групи. Дайте відповідь на проблемне запитання, поставлене на початку уроку: Що ж є причиною такої періодичності?

Орієнтовна відповідь: Причиною періодичної повторюваності властивостей хімічних елементів та утворених ними сполук є поява елементів з однаковою будовою зовнішнього енергетичного рівня (для елементів головних підгруп) та передостаннього енергетичного рівня (для елементів побічних підгруп).

2. №4, №5 з підручника на стор. 165 – 166.

VI. Підсумки уроку

«Яка річ»

Виберіть одну із запропонованих речей – на початку і в кінці уроку - ту, яка найбільше відповідає вашому настрою в цей момент.

хочу погуляти хочу вчитися хочу відпочити

«Кольорова феєрія»

Учні оцінюють свою роботу. Вони вішають смайлики чи стікери в колонки “добре” або “незадовільно”.

VII. Домашнє завдання

Дата Урок № 12 Клас 8

ТЕМА УРОКУ: БУДОВА ЕЛЕКТРОННИХ ОБОЛОНОК

АТОМІВ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ № 1-20

Мета: формування предметних компетентностей: розширити уявлення учнів про будову атома, навчитися складати електронні та графічні формули для елементів І-ІІІ періодів, прогнозувати валентність хімічного елемента за будовою атома, формувати навички визначати електронну будову атома за його положенням у періодичній системі

продовжувати розвивати логічне мислення, компетенцію продуктивної творчої діяльності.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форми проведення уроку: «мікрофон», хімічний диктант, робота з підручником, новими термінами та таблицею, вправи «Маркування тексту», «Редагування тексту», «Вставте пропущені слова».

Прилади і обладнання: періодична система хімічних елементів Д.І. Мендєлєєва, схеми орбіталей.

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, природознавство, фізика, географія

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашнього завдання.

2. «Мікрофон»: Порівняйте планетарну та сучасну моделі будови атома.

3. Хімічний диктант. Дайте визначення таким термінам: електронна оболонка, атомна орбіталь, збуджений стан атома, електронна хмара, енергетичний рівень.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Отож, сучасна модель будови атома дає нам елементарне поняття про енергетичний рівень, електронну хмару та орбіталь. В основі цієї моделі лежить справжня обґрунтована теорія будови атома, з якою ми сьогодні ознайомимося. Також вивчимо, що таке радіус.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Електрони в атомі розміщуються так, щоб їх енергія була мінімальною. Розглянемо, як заповнюють електрони енергетичні рівні та підрівні у елементів І-ІІІ періодів. Для кращого запам’ятовування скористаємось алгоритмом.

Алгоритм складання електронної формули:

1.Визначаємо кількість електронів за протонним числом (порядковим номером).

2.Визначаємо кількість енергетичних рівнів за номером періода.

3.Визначаємо максимальну кількість електронів на енергетичних рівнях за формулою N (max) e = 2n²

4.Памятаємо, що на одній орбіталі одночасно може знаходитись не більше 2-х електронів.

Назвіть елементи І періоду

Атом елемента з порядковим номером №1. Гідроген.

Визначте який заряд ядра у атома Гідрогену?

Скільки електронів у атомі Гідрогену?

Навколо позитивно зарядженого ядра рухається 1 електрон, що розташований на 1(першому енергетичному рівні).

Проілюструємо вище сказане електронною формулою. З цією метою запишемо символ хімічного елемента, у лівому нижньому куточку позначимо його порядковий номер ₁Н

Номер енергетичного рівня позначимо цифрою 1.

На першому енергетичному рівні можуть перебувати тільки s електрони. Такий електрон у Гідрогену один. Тож електронна формула має наступний вигляд: ₁Н 1s¹. Записуємо графічну формулу.

У атомі елемента Літію з порядковим номером 3 – електронів також 3.

На першому енергетичному рівні розмістяться 2 електрони, а 1 електрон переходить на 2-й енергетичний рівень, який складається із двох підрівнів( s та р). На цьому рівні є 4 квартири, яку ж із них займе третій електрон?(Ту де його енергія буде найменшою – 2 s).

: У атома Літію електрони розташовуються на двох енергетичних рівнях – перший рівень внутрішній, а другий рівень – зовнішній. Електрони, розміщені на зовнішньому енергетичному рівні називають ЗОВНІШНІМИ.

У періодичній системі застосовують скорочений запис електронної формули …2 s¹. (Записується номер зовнішнього енергетичного рівня та електрони на ньому).

Завдання: проаналізуйте кількість електронів на зовнішньому енергетичному рівні у Літію, його валентність та номер групи.

Складіть електронно-графічну формулу для атома Карбона

₆С 1s²2 s²2p²

Яку валентність може проявляти Карбон?

Учні пригадують, що карбон у своїх сполуках проявляє валентність ІV та ІІ.

Будова електронних оболонок атомів елементів.

Стан електрона в атомі описує наука, яка називається квантова механіка. Згідно з уявленнями квантової механіки електрон в атомі поводиться і як частинка і як хвиля. Електрон в атомі не має траєкторії руху, але існує імовірність його перебування навколо ядра, це місце називають електронною хмарою, або електронною густиною, або орбіталлю.

Орбіталь – це простір навколо ядра в якому перебуває електрон найімовірніше.

Орбіта лі мають різні розміри і різні форми:

s- орбіталь має сферичну форму,

p- орбіталь має форму гантелі,

d- орбіталь – форму пелюстки.

Однакові за розмірами орбіта лі утворюють електронні шари.

Про кількість електронних шарів в атомі можна дізнатись по номеру періода.

Електронні шари називають енергетичними рівнями, так як електрони які на них містяться мають певний запас енергії. Найменший запас енергії мають електрони першого енергетичного рівня і електрони кожного наступного рівня характеризуються більшим запасом енергії.

Заповнення орбіта лей

1. Черговість заповнення – принцип найменшої енергії 1s

(правило Клечковського). 2s 2p

2. На кожній орбіта лі може бути не більше 2-х електронів 3s 3p 3d

(принцип Паулі). 4s 4p 4d 4f

3. Спочатку електрони заповнюють орбіта лі по одному, 5s 5p 5d

а коли всі орбіта лі на підрівні вичерпані, вони заповнюються 6s 6p 6d

повністю (правило Хунда). 7s 7p

Послідовність заповнення орбіталей електронами

1 2 3 4 5 6 7

1s 2s2p 3s3p 4s3d4p 5s4d5p 6s4f5d6p 7s5f6d7p

Сучасна теорія будови атома

1. Найбільша кількість енергетичних рівнів в атомі – 1, найменша – 7.

2. Кількість енергетичних рівнів в електронній оболонці атома завжди дорівнює номеру періоду, в якому розміщений елемент.

3. Найвіддаленіший від ядра енергетичний рівень називається зовнішнім, його електрони мають більший запас енергії, ніж електрони, розміщені ближче до ядра.

4. Максимальна кількість електронів на одному рівні чітко визначена. На першому рівні може бути не більше 2 електронів, на другому – не більше 8, на третьому – не більше 18, на четвертому – не більше 32.

Це підпорядковується такій формулі: N_ел. = 2n², де N_ел. – число електронів, n – номер енергетичного рівня.

5. Енергетичні рівні, заповнені максимальною для них кількістю електронів, називаються завершеними, енергетичні рівні з меншою кількістю електронів – незавершеними.

6. За формою атомних орбіталей електрони одного рівня поділяються на підрівні.

Робота із схемою:

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ РІВЕНЬ

може мати:

s-підрівень p-підрівень d-підрівень f-підрівень

На І рівні і т.д. Починаючи з ІІ Починаючи з ІІІ Починаючи з ІV

рівня і далі рівня і далі рівня і далі

Таким чином, виходячи із даної схеми, бачимо, що електрони s-підрівня є на усіх енергетичних рівнях, електрони p-підрівня є на ІІ і наступних енергетичних рівнях, електрони d-підрівня починаються з ІІІ енергетичного рівня, а електрони f-підрівня – з ІV. Електрони розміщені у комірках: для s-електронів існує лише одна комірка, для р – три, для d – п’ять, f – сім. У кожній комірці може перебувати не більше 2-ох електронів. Отже, такий запис означає:

сканирование0004

i (18).jpg

Види орбіталей

Таблиця «Радіус атома»

Електронна формула атома Гідрогену така:

Запишемо електронні формули елементів другого періоду:

VI. Підсумки уроку

«П‘ять відкриттів уроку»

Учням запропоновано подумати над тим, які відкриття кожен з них зробив для себе на уроці. Яку підказку варто використовувати незакінчені словесні конструкції:

*на уроці відкрив(-ла) для себе…

* сьогодні мене здивувало…

* виникли несподівані думки про …

*сьогодні на уроці я дізнався(-ла), (як ,що)…

* сьогодні я зрозумів (-ла), що … стане в пригоді мені в подальшому житті.

VII. Домашнє завдання

Дата Урок № 13 Клас 8

ТЕМА УРОКУ: ЕЛЕКТРОННІ ТА ГРАФІЧНІ ЕЛЕКТРОННІ ФОРМУЛИ АТОМІВ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ № 1-20

Мета: формування предметних компетентностей: розвивати навички складання електронних формул, схем розподілу електронів по квантових комірках для елементів I—III періодів

продовжувати розвивати логічне мислення, компетенцію продуктивної творчої діяльності.

Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.

Форми роботи: групова робота, самостійна робота.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, природознавство, фізика, географія

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

«Яка річ»

хочу погуляти хочу вчитися хочу відпочити

II. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності

Повторюючи будову атома на попередньому уроці ми з вами більш детально зупинились на складі атомних ядер. Але під час хімічних реакцій ядро атома не змінюється, а змін зазнають оболонки атома, які називають електронними оболонками. Знаючи будову електронних оболонок можна пояснити властивості хімічних елементів. Тому під час вивчення хімії велика увага приділяється вивченню будови електронних оболонок атомів.

Сьогодні ми повторимо і поглибимо ваші знання про будову електронних оболонок атомів елементів, складемо електронні та електронно-графічні формули елементів.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Будова електронних оболонок атомів елементів.

Орбіталь – це простір навколо ядра в якому перебуває електрон найімовірніше.

Орбіта лі мають різні розміри і різні форми:

s- орбіталь має сферичну форму,

p- орбіталь має форму гантелі,

d- орбіталь – форму пелюстки.

Однакові за розмірами орбіта лі утворюють електронні шари.

Про кількість електронних шарів в атомі можна дізнатись по номеру періода.

Енергетичні рівні нумеруються починаючи від ядра:

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7

n або K, L, M, H, O, P, Q

Різні рівні мають різну кількість орбіта лей:

n s s s s

n² p p p

d d

Заповнення орбіта лей

1. Черговість заповнення – принцип найменшої енергії 1s

(правило Клечковського). 2s 2p

2. На кожній орбіта лі може бути не більше 2-х електронів 3s 3p 3d

(принцип Паулі). 4s 4p 4d 4f

3. Спочатку електрони заповнюють орбіта лі по одному, 5s 5p 5d

а коли всі орбіта лі на підрівні вичерпані, вони заповнюються 6s 6p 6d

повністю (правило Хунда). 7s 7p

Послідовність заповнення орбіталей електронами

1 2 3 4 5 6 7

1s 2s2p 3s3p 4s3d4p 5s4d5p 6s4f5d6p 7s5f6d7p

Учні складають: - електронні схеми;

- електронні формули;

- графічно-електронні формули елементів (Ls? Mg? Ts? Fe).

IV. Застосування знань, умінь і навичок

Керована практика

Завдання 1. За електронною формулою хімічного елемента знайдіть цей елемент у періодичній системі, назвіть його:

a) 1s¹2s¹2p¹;

б) 1s²2s¹;

в) 1s²2s²2p¹3s²3p²;

г) 1s²2s²2p⁶.

Завдання 2. Хімічний елемент розташований у III періоді, VI групі. Напишіть схему будови й електронну формулу цього елемента.

Завдання 3. Укажіть, які елементи мають нижченаведений розподіл електронів по енергетичних рівнях:

а) 2е1е;

б) 2е2е;

в) 2е8еЗе.

Завдання 4. Запишіть рівняння реакції між простими речовинами, утвореними елементами А і Б, атоми яких мають такі електронні формули:

A - 1s²2s²2p⁶3s²;

Б - 1s²2s²2р⁶3s²3р⁵.

Завдання 5. Подумайте, скільки різних видів молекул карбон(ІV) оксиду можна скласти з ізотопу ₁₂С і трьох ізотопів Оксигену: ₁₆О, ₁₇O, ₁₈O. Обчисліть молярні маси цих оксидів.

Самостійна робота за варіантами

Варіант І

1. Визначте положення атомів у періодичній системі хімічних елементів та обчисліть число протонів, нейтронів, електронів в атомах елементів:

а) Карбон;

б) Калій;

в) Ферум.

2. Напишіть схему будови атома й електронну формулу запропонованих атомів, укажіть кількість вільних квантових комірок, кількість спарених і неспарених електронів:

а) Оксиген;

б) Фосфор;

в) Магній.

3. Просту речовину, утворену хімічним елементом, електронна формула зовнішнього енергетичного рівня якого — ...3s²3p¹, спалили в кисні масою 3,2 г. Обчисліть масу простої речовини, що витратили в результаті реакції.

Варіант II

а) Хлор;

б) Кальцій;

в) Кобальт.

а) Алюміній;

б) Берилій;

в) Неон.

3. Просту речовину, утворену хімічним елементом, електронна формула зовнішнього енергетичного рівня якого — ...3s²3р³, спалили в кисні масою 3,2 г. Обчисліть масу простої речовини, що витратили в результаті реакції.

VI. Підсумки уроку

«Рефлексійний лист»

Складіть лист учителеві, у якому опишіть свої враження: що вам сподобалося на уроці, що не сподобалося, що б ви хотіли змінити, що найбільш запам‘яталося, що нового ви дізналися, як на вас вплинув урок.

VII. Домашнє завдання

Дата Урок № 7 Клас 8

ТЕМА УРОКУ: ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ З ПОЗИЦІЇ ТЕОРІЇ БУДОВИ АТОМА

Мета: формування предметних компетентностей: розширити знання учнів про періодичну систему хімічних елементів; на підставі знань про будову атома й будови електронних оболонок атомів показати взаємозв’язок між розміщенням хімічних елементів у періодичній системі та їхніми властивостями; показати взаємозв’язок періодичної зміни електронних структур атомів хімічних елементів та їх властивостей

продовжувати розвивати логічне мислення, компетенцію продуктивної творчої діяльності.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань.

Форми роботи: фронтальне опитування, виконання тренувальних вправ.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, природознавство, фізика, географія

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

4 групи:

Жовті

Оранжеві

Зелені

Сині

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Гра «так» чи «ні».

1. До групи лужних металів належать: Літій, Натрій, Рубідій, Цезій (Так)

2. До галогенів належать: Хлор, Бром, Манган, Оксиген (Ні)

3. До групи інертних елементів належать:Гелій, Неон, Ферум, Аргон (Ні)

4. Хімічна активність лужних металів зростає із збільшенням відносної атомної маси (Так)

5. Хімічна активність галогенів спадає із збільшенням відносної атомної маси (Так)

6. Оксиди лужних металів виявляють основний характер. (Так)

7. Натрій і Калій взаємодіють з водою за звичайних умов (Так)

8. Метали натрій і калій м’які, легко ріжуться ножем. (Так)

9. Усі лужні метали мають однакову густину, а також однакові значення температур плавлення та кипіння. (Ні)

10. Галогени взаємодіють з металами, утворюючи солі (Так)

11. Інертні елементи – типові неметали (Ні)

12. Галогени – типові неметали (Так)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

На даному уроці ми повинні закріпити знання про Періодичну систему та будову атомів, та навчитися застосовувати ваші знання на практиці.

ІV. Подання нового матеріалу

Складіть схему взаємозв’язку понять у періодичній системі й будові атомів. (Учні під керівництвом вчителя складають схему.)

Поняття в періодичній системі	Будова атома
Порядковий номер елемента	а) Величина заряду ядра; б) кількість протонів; в) кількість електронів
Номер періоду	Число енергетичних рівнів, головне квантове число
Номер групи	а) Максимальна кількість електронів у атомі, які можуть брати участь в утворенні хімічних зв’язків (валентні електрони); б) для елементів головних підгруп — кількість електронів на зовнішньому рівні
Зміна властивостей у періодах	а) Зростає заряд ядра — зростає порядковий номер; б) збільшується кількість електронів на зовнішньому рівні; в) збільшується сила притягання електронів зовнішнього рівня до ядра; г) число енергетичних рівнів однакове; д) спостерігається стискання енергетичних рівнів, радіус атомів незначною мірою зменшується; е) чим більша кількість електронів на зовнішньому рівні, тим важче атому віддавати електрони й тим легше приєднувати електрони інших атомів
Зміна властивостей у групах	а) Зростає заряд ядра — зростає порядковий номер; б) збільшується число енергетичних рівнів; в) кількість електронів на зовнішньому рівні однакова; г) розмір атома збільшується; д) слабшає сила притягання електронів зовнішнього рівня до ядра; е) чим більший радіус атома й менша кількість електронів, тим легше атом віддає електрони й важче приєднує електрони інших атомів

V. Узагальнення і систематизація знань

Практика на прикладах

Завдання . Складіть схему будови атома Натрію та йона Na+ .

Na +11 )²)⁸)¹ 1s²2s²2p⁶3s¹

Na⁺ +11 )²)⁸ 1s²2s²2p⁶

Завдання . Складіть схему будови атома Флуору та йона F− .

F +9 )²)⁷ 1s²2s²2p⁵

F⁻+9 )²)⁸ 1s²2s²2p⁶

VI. Підсумки уроку

«Опиши одним реченням»

Пропонуєте один з варіантів початку пропозиції, яке дитина повинна закінчити в усній або письмовій формі.

Наприклад:

Сьогодні я дізнався …

На уроці я навчився …

Мені було важко …

Мені було незрозуміло …

Тепер я знаю, що …

VII. Домашнє завдання

Дата Урок № 14 Клас 8

ТЕМА УРОКУ: ХАРАКТЕРИСТИКА ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ № 1-20 ЗА ЇХНІМ МІСЦЕМ У ПЕРІОДИЧНІЙ СИСТЕМІ ТА БУДОВОЮ АТОМА

Мета: формування предметних компетентностей: закріпити знання учнів про будову атома; формувати вміння й навички характеризувати елементи №1-20 за положенням хімічних елементів у періодичній системі й будовою атома.

продовжувати розвивати логічне мислення, компетенцію продуктивної творчої діяльності.

Тип уроку: засвоєння вмінь і навичок.

Форми роботи: фронтальна робота, групова робота.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця електронегативностей, алгоритм характеристики хімічних елементів за положенням у періодичній системі.

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, природознавство, фізика, географія

«Природа має лиш один секрет —
Чи тут, чи там, у Космосу глибинах,
Все: від малих піщинок до планет —
Із елементів складене єдиних.»
С. Щипачов

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

Вправа «Кольоровий настрій»

II. Перевірка домашнього завдання

«Мікрофон»: Про що можна дізнатися з однієї клітинки у ПС? Доведіть це на прикладі. (Назву елемента, заряд ядра, число електронів, кількість енергетичних рівнів, можна написати будову атома).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Крім вище перелічених ознак елемента, взятих з однієї клітинки ПС, можна ще проаналізувати зв'язок між розташуванням елемента у ПС та його властивостями, а також властивостями сполук, які він утворює. Чи існує такий зв'язок, про це на уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Положення елемента в періодичній системі може багато розповісти про цей елемент, його сполуки, їхні властивості. Д. І. Менделєєв помітив цю закономірність і навіть зміг передбачити властивості ще не відкритих на той час хімічних елементів. Знання закономірностей зміни будови й властивостей атомів дозволяють передбачати будову та властивості елементів, їхніх сполук. Тому кількість відкритих елементів постійно збільшується.

Скористаємося алгоритмом, щоб охарактеризувати будь-який хімічний елемент за положенням у періодичній системі. (Кожен учень одержує алгоритм складання характеристики для роботи на уроці.)

План характеристики елемента за йогоположенням у Періодичній системі та будовою атома.

1. Положення в періодичній системі:

а) порядковий номер елемента, його назва і відносна атомна маса

б) у якому періоді, групі, підгрупі розміщений.

2 . Будова атома:

а) заряд ядра та його склад (кількість протонів і нейтронів);

б) кількість електронів, кількість електронних шарів і розподіл у них

електронів;

в) електронна конфігурація та схема будови атома;

г) будова зовнішнього електронного шару, його завершеність,

кількість спарених і неспарених електронів.

3. Характер хімічного елемента:

а) s-, p-, d- чи f- елемент;

б) металічний чи неметалічний елемент.

4. Характеристика сполук:

а) вищий оксид, валентність елемента в ньому, характер оксиду;

б) гідрат вищого оксиду та його характер;

в) сполука Гідрогену і валентність елемента в ній.

1. Метал третього періоду, який утворює оксид, загальна формула якого (Алюміній)

2. Хімічний елемент, який утворює газ, що входить до складу повітря.(Оксиген)

3. Атомна маса цього хімічного елемента 9.(Берилій)

4. Заряд ядра +5.(Бор)

5. Електронна формула 1.(Гідроген)

6. Хімічний елемент третього періоду, на зовнішньому енергетичному рівні якого

4 електрони.(Силіцій)

7. ? +7 ) )

2 5 (Нітроген)

«Хімічні перегони» (кожен учень виконує індивідуально)

За певними ознаками визначити хімічний елемент письмово на листках кожен окремо, хто перший:

1. Нуклонне число -24 (Магній)

2. Має 7 електронів (Нітроген)

3. Має 10 нейтронів (Флуор)

4. Знаходиться у 3 періоді 7 групі (Хлор)

5. Відносна атомна маса -7.(Літій)

6. Заряд ядра +5 (Бор)

7. Елемент третього періоду, на зовнішньому енергетичному рівні 5електронів (Фосфор)

8. Електронна формула 1S22S22P63S23P1(Алюміній)

9. Має 6 нейтронів (Карбон)

10. Елемент 2періоду, на зовнішньому енергетичному рівні 2електрони (Берилій)

ІV. Закріплення вивченого

Тести

1. Який з елементів утворює летку сполуку з Гідрогеном типу R?

А) №6;

Б) №7;

В) №8;

Г) №9.

2. Атомне ядро якого елемента містить 15 протонів і 16 нейтронів:

А) силіцію;

Б) фосфору;

В) сульфуру;

Г) хлору.

3.Протонне число елемента, атом якого має на зовнішньому рівні 4 електрони, дорівнює?

А) 144

Б) 20;

В) 12;

Г) 22

4. Атом якого елемента має електронну конфігурацію 12233?

А) S;

Б) Mg;

В) O;

Г) H.

5. Заряд ядра карбону:

А)+12;

Б) -12;

В)+6;

Г) -6.

6. Яка у фосфора кількість рівнів, заповнених електронами:

А)2;

Б)3;

В)5;

Г)4.

7.Скільки у алюмінію електронів на зовнішньому рівні:

А)2;

Б)3;

В)8;

Г)6

8.У періоді зі збільшенням заряду ядра неметалічні властивості:

А) послаблюються;

Б) посилюються;

В) не змінюються

9. Укажіть кількість нейтронів у карбону:

А)6;

Б) 12;

В) 18;

Г) 18

10. Укажіть елемент з найбільшою електронегативністю:

А)Be;

Б)C;

В)F;

Г)S.

1.Б

2.Б

3.В

4.А

5.А

6.Б

7.В

8.А

9.Г

10.В

V. Підведення підсумків

Сьогодні на уроці нами пророблено багато роботи, хотілося б взнати які враження склались у вас від уроку, пропоную зробити висновок, чи справдились ваші очікування, які ви на початку уроку у вигляді квітів вішали на дерево, якщо так ,то змініть їх на яблука

Домашнє завдання: дати характеристику хімічним елементам Si та Cl за планом і знайти цікаву інформацію про ці елементи.

Дата Урок № 17 Клас 8

ТЕМА УРОКУ: ЗНАЧЕННЯ ПЕРІОДИЧНОГО ЗАКОНУ

Мета: формування предметних компетентностей: вдосконалити знання про характеристику хімічних елементів за їх розміщенням у ПС та будовою атома, пояснити властивості хімічних елементів, ознайомитися з життям і науковою діяльністю Д.І. Менделєєва,

продовжувати розвивати логічне мислення, компетенцію продуктивної творчої діяльності.

Тип уроку: комбінований.

Форми проведення уроку: «мікрофон», самостійна робота, групова та робота з підручником, фронтальна бесіда.

Прилади і обладнання: періодична система хімічних елементів Д.І. Мендєлєєва.

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, природознавство, фізика, географія

«…періодичному законові майбутнє

не загрожує руйнуванням, а тільки

надбудова й розвиток передбачаються».

Д. І. Менделєєв

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Прийом «Створюємо настрій»

Цей прийом також спрямований на створення позитивної атмосфери навчання.

Наприклад:

«Відчуємо себе часточками колективу, краю, держави, Всесвіту і скажімо собі:

· Я прийшов на урок для чого? …(Учитися).

· Треба бути яким? …(Спокійним).

· Зі мною хто? …(Мої друзі).

· Вони мене що? …(Поважають).

· Мені це як? …(Приємно).

· Я готовий до чого? …(До успішної роботи)».

ІІ. Актуалізація опорних знань.

«Відгадки на загадки»

а)

З глини я звичайний,

І до того ж сучасний,

Не боюсь електроструму.

Безстрашно в повітрі я лечу,

Мені всі задачі по плечу.

Конструкції легкі з дюралі,

Не перерахувати всіх регалій.

Пишаюсь я своїм ім’ям,

Звусь я…

(Алюмінієм)

б)

Із вулканів я з’являюсь,

У воді не розчиняюсь,

У кислотному ряду

Командиром я іду.

Очищаю нафту, масло,

Гербіцид в полях прекрасний,

Хвору шкіру очищаю,

Навіть в пеклі я буваю!

(Сульфур)

в)

Я з металами стою,

Хоч м’який, мов масло.

Жовтим полум’ям горю

Й довго не погасну,

Я поширений доволі:

В соді, склі й кухонній солі.

(Натрій)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Відкриття у 1869 році періодичного закону мало велике значення не лише для хімії, а й для інших природничих наук і навіть для філософії. Завдяки цьому закону встановлено взаємозв’язок між поняттями простої речовини та хімічного елемента. Д.І. Менделєєв сам передбачив існування 11 елементів і на основі взаємозв’язку між розміщенням елементів у ПС та їх властивостями орієнтовно встановив їх атомну масу, спрогнозував основні властивості. Про значення цього закону, а також про наукову діяльність Д.І. Менделєєва ми поговоримо на сьогоднішньому уроці.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Періодичний закон – один із найфундаментальніших законів природи. Йому підпорядковані всі хімічні елементи всесвіту. А оскільки з хімічних елементів складається жива і нежива природа, то періодичний закон – це не тільки основний закон хімії, але й основний закон природи.

Графічним відображенням періодичного закону є періодична система хімічних елементів.

Цей закон і сьогодні, через 140 років, залишається одним із найважливіших законів хімії. Він об'єднує всі явища, що відбуваються в природі, підтверджує загальні закони розвитку природи:

• закон переходу кількості в якість;

• закон єдності й боротьби протилежностей;

• закон заперечення заперечення.

Наукове значення Періодичного закону

1) Періодичний закон Д.І. Менделєєва – один із основних і

найзагальніших законів природи, закон, який пов’язує властивості елементів з будовою їх атомів.

Науковий подвиг Д.І. Менделєєва полягає в тому, що він зумів поєднати всі хімічні елементи живої та неживої природи.

2) Дав можливість пояснювати явища, в яких беруть участь хімічні

елементи, та передбачати нові явища і факти.

3) Дав можливість передбачити існування на той час ще невідомих

хімічних елементів;

- Створюючи періодичну систему, вчений залишив багато клітинок порожніми, бо дійшов висновку, що там мають бути хімічні елементи, які існують в природі, але поки що не відкриті. Їхні властивості мають бути проміжними між властивостями сусідніх елементів. Д. І. Менделєєв дуже докладно описав властивості трьох ще не відкритих елементів і назвав їх екабором, екаалюмінієм і екасиліцієм. Протягом 15 років ці елементи були відкриті

Першим був відкритий екаалюміній (Лекок-де-Буабодран , француз, 1875). Цей елемент був названий галієм (Галлія - старовинна назва Франції). Другим був відкритий екабор (скандій) (Л. Ф. Нільсон , швед, 1880), потім екасіліцій, названий германієм (К. А. Вінклер, німець,1886). Ці відкриття явилися яскравим доказом справедливості вчення про періодичність властивостей елементів

V. Закріплення набутих знань

1. Виберіть сучасне формулювання Періодичного закону

А Властивості хімічних елементів і утворених ними сполук перебувають у періодичній залежності від атомної маси

Б Властивості хімічних елементів і утворених ними сполук перебувають у періодичній залежності від атомної ваги

В Властивості хімічних елементів і утворених ними сполук перебувають у періодичній залежності від заряду ядра атома

Г Властивості хімічних елементів і утворених ними сполук перебувають у періодичній залежності від електронегативності

2. Укажіть порядковий номер хімічного елемента Е, який належить до ІІІ періоду періодичної системи й утворює летку сполуку з Гідрогеном складу ЕН₃.

А 5. Б 7. В 13. Г 15

3. У якій групі періодичної системи (коротка форма) містяться лише металічні елементи?

А ІІ. Б ІV. В V. Г VІ

4. У періодичній системі хімічних елементів Карбон і Титан належать до

А одного періоду

Б однієї підгрупи

В однієї групи, але різних підгруп

Г одного періоду, але різних груп

5. Флуор, Хлор, Бром належать до

А f-елементів,.Б d-елементів, В p-елементів,…Г s-елементів

6. Як розташовані хімічні елементи в періодичній системі Д. І. Менделєєва?

А кожний період закінчується металічним елементом

Б кожний період починається неметалічним елементом

В головні підгрупи містять лише неметалічні елементи

Г побічні підгрупи містять лише металічні елементи

7. Як змінюється склад електронної оболонки атомів хімічних елементів 3-го періоду періодичної системи Д.І. Менделєєва зі зростанням протонного числа?

А збільшується число енергетичних рівнів

Б зменшується число енергетичних рівнів

В зменшується число електронів на зовнішньому енергетичному рівні

Г збільшується число електронів на зовнішньому енергетичному рівні

8. Укажіть символи хімічних елементів однієї підгрупи періодичної системи Д.І. Менделєєва.

А K, Cu, Rb. Б Si, Ge, Pb

В Si, P, Cl. Г K, Ca, Ga

9. Розташуйте хімічні елементи за зменшенням радіусів атомів.

А Аl. Б Si. В С . Г N.

10. Чому Сульфур і Хром розташовано в одній групі періодичної системи елементів Д.І. Менделєєва

А атоми Сульфуру і Хрому мають однакове число валентних орбіталей

Б атоми Сульфуру і Хрому мають однакове число валентних електронів

В атоми Сульфуру і Хрому мають однакове число енергетичних рівнів

Г Сульфур і Хром мають однакову валентність за Гідрогеном

11. На підставі періодичного закону було виправлено:

А) порядкові номери хімічних елементів;

Б) назви хімічних елементів;

В) відносні атомні маси хімічних елементів.

Г) вміст елементу в природі.

12. Хімічні елементи у періодичній системі розміщені у порядку зростання:

А) радіусу атома

Б) відносних атомних мас;

В) заряду ядер атомів.

Відповіді: 1В,2Г, 3А, 4В, 5В, 6Г, 7Г, 8Б, 9 АБВГ, 10 Б, 11 В, 12 В.

VI. Підсумки уроку

« Три-два- один»

· Три факти, які були новими, цікавими, несподіваними на уроці.

· Два факти, які здалися нецікавими, некорисними або вже відомі.

· Один факт, який хотілося б вивчити детально, поглибити знння про нього.

VII. Домашнє завдання

Дата Урок № 18 Клас 8

ТЕМА УРОКУ: УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ З ТЕМИ: «ПЕРІОДИЧНИЙ ЗАКОН І ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ».

Мета: формування предметних компетентностей: Узагальнити і систематизувати знання про періодичну систему хімічних елементів Д.І.Мендєлєєва, проаналізувати вивчений матеріал, показати, що перший закон є загальним законом розвитку природи, а періодична система - величезним узагальненням хімічних знань про елементи і утворені ними хімічні речовини

продовжувати розвивати логічне мислення, компетенцію продуктивної творчої діяльності.

Обладнання: періодична таблиця елементів, картки самоконтролю, мультимедійний проектор, ноутбук, презентація Power Point, картки із завданнями, кольорові картки для об’єднання в групи, фломастери, маркери, бюлетні аукціону, гонг, дерев’яний молоточок.

Тип уроку: урок узагальнення знань

Форма проведення: урок-аукціон

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, природознавство, фізика, географія

Хід уроку

І. Організація класу

Розминка

Доброго дня, друзі! Ми знову зібралися разом на уроці хімії. Подаруйте один одному посмішку, а я бажаю кожному з вас, щоб на цьому уроці ви були:

«У»- уважними;

«С»- спокійними;

«П»- працелюбними;

«І»- ініціативними;

«Х»-хоробрими.

А одним словом, я бажаю вам УСПІХУ! І не тільки на уроках хімії, бо як зазначав філософ Е. Ільєнков: «Усе людське життя – це не що інше, як постійне бажання досягти успіху у вирішенні нових питань та проблем».

Тож підніміть руку, хто бажає досягти успіху?

Отже, це питання є важливим для всіх нас. Тому давайте обговоримо його складові й скористаємося ними на нашому уроці.

Складові успіху

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Розминка. (Працюємо фронтально з таблицею елементів)

1. Який елемент названий на честь Д.І. Менделєєва? (101 Менделевій)

Елемент №101 був вперше отриманий на початку 1955 р. в Радіаційній лабораторії Каліфорнійського університету групою американських учених.

2. Який елемент справжній гігант? (Титан)

3. Який елемент не має «постійної прописки» в таблиці? (Н)

4. Який елемент названий на честь Росії? (Рутеній)

5. Який елемент «говорить російською мовою», що він, це не він . (Неон)

6. Який елемент обертається довкола сонця? (Hg)

7.Яке формулювання Періодичного закону дав Д.І. Менделєєв?

8.Як звучить сучасне формулювання закону?

Звичайно, вклад Д.І. Менделєєва в розвиток хімії величезний, але він працював над проблемою класифікації елементів не один. І до нього, і після нього були зроблені відкриття, що дозволили розкрити сутність закону і підтвердити ті дані, які Менделєєв міг лише передбачати.

2. Учені-хіміки.

(на дошці - портрети учених)

1. Англійський і французький учений, що довели, що електрони негативно заряджені. (Джозеф Томсон і Жан Перрен)

2. Один з них обчислив швидкість електрона і його масу. (300 тис. км/с, в 2 тис. разів легше за водень). (Джозеф Томсон)

3. До цих пір використовується модель атома, запропонована в 1911г. Який учений її запропонував? (Ернест Резерфорд)

4. Ірландський учений, що запропонував назвати частки, що переносять електрику, – електронами. Грец. – “янтар” ( 1891 г Джордж Джонстон Стогні)

«Перевірка на платоспроможність»

1. Групи поділяють та головні та побічні.

2. Лужні та лужноземельні метали радіоактивні елементи.

3. Явище радіоактивності відкрив Резерфорд.

4. Періодичну систему відкрив Ломоносов.

5. Періодична таблиця містить 8 періодів.

6. Кожен період починається інертним газом і закінчується лужним металом.

7. Періодична таблиця містить 10 груп.

8. Ізотопи – це нукліди одного елемента.

9. Кількість протонів у ядрі відповідає валентності елемента.

10. Номер групи відповідає максимальній валентності елемента.

11. У періодах зростають неметалічні властивості, спадають металічні.

12. Нестійкі ізотопи називають радіоактивними.

*№ запитання*	*Правильна відповідь*
1	Так
2	Ні
3	Так
4	Ні
5	Ні
6	Ні
7	Ні
8	Так
9	Ні
10	Так
11	Так
12	Так

«Ім’я в історії»

Ім’я перше.

Народився 8 лютого в місті Тобольську в сім’ї директора гімназії. Був сімнадцятою дитиною в сім’ї.

Є автором гідратної теорії розчинів, підручника «Основи хімії», який тільки за його життя 8 разів перевидавався. Займався метеорологією, піднявся один на повітряній кулі для спостереження сонячного затемнення.

Створив систему (таблицю), без якої неможливо уявити кабінет хімії.

(Д. І. Менделєєв)

Ім’я друге

Досліджував кількісний і якісний склад речовин на основі співвідношення об’ємів газуватих речовин, з яких вони утворилися.

У 1811р. відкрив закон, який дотепер є загальновизнаним: в однакових об’ємах різних газів за однакових умов міститься однакове число молекул.

Відкрив одну з найважливіших постійних величин, яка вказує на кількість структурних частинок в одному молі речовини і позначається NA.

(Амадео

Контрольна робота №1

1.У якому напрямку посилюються металічні властивості хімічних елементів у групах?

а) знизу вгору в) зліва направо

б) згори вниз г) справа наліво

2. У якому напрямку посилюються неметалічні властивості елементів у періодах

а) знизу вгору в) зліва направо

б) згори вниз г) справа наліво

3. З чого складається атом?

а) з ядра і електронів в) з протонів і електронів

б) з протонів і нейтронів г) з нейтронів і електронів

4. Які частинки входять до складу ядра?

а) протони і електрони в) нейтрони і електрони

б) протони і нейтрони г) протони, нейтрони і електрони

5. Хто з учених запропонував планетарну модель атома?

а) Дж.Томсон в) М.Склодовська Кюрі

б) Е.Резерфорд г) А.Беккерель

6. Виберіть правильні відповіді:

Протонне число показує:1) кількість протонів у ядрі, 2) заряд ядра атома, 3) загальну кількість електронів, 4) відносну атомну масу хімічного елемента,

5) кількість електронних шарів, 6) кількість електронів на зовнішньому електронному шарі

а) 1, 2, 3 в) 1, 5, 6

б) 1, 2, 6 г) 1, 2, 3, 4

7. Що показує нуклонне число?

а) кількість протонів у ядрі в) масу ядра

б) кількість нейтронів у ядрі г) кількість електронів, що рухаються навколо ядра

8. У якому ряду зазначені s-елементи?

а) Li, Be, B, O, S в) Li, Na, H, He, Ba

б) Na, K, Ca, Ba, Cl г) F, Cl, Fe, Mg, S

9. У якому ряду є лише р-елементи?

а) Li, Na, K, Rb, Cs в) O, S, Cl, Al, C

б) B, Al, Se, Cr, Fe г) O, S, Cr, Mn, Fe

10. Яка максимальна кількість електронів може перебувати в р-підрівні одного електронного шару?

а) 2 в) 8

б) 6 г) 10

11. Знайди неправильне твердження

а) кількість енергетичних рівнів визначається за номером групи

б) число електронів в атомі визначається за його протонним числом

в) спільним у будові електронних оболонок атомів елементів з порядковими номерами 11 і 18 є наявність трьох енергетичних рівнів

г) радіус атома елементів зі збільшенням заряду ядра у періоді зменшується, а в групі —збільшується

12. Електронна оболонка атома якого хімічного елемента має такий вигляд: 1s²,2s²2p⁶,3s²3p⁶,4s¹?

а) Li в) K

б) Na г) Cu

13. У якому ряду металічні властивості елементів зростають?

а) Fr, Ba, Rb, K, Na в) K, Ca, Cr, Mn, Fe

б) Si, Al, Mg, Ca, Ba г) Zn, Cu, K, Ca, Sr

14. Яким частинкам відповідає електронна формула 1s²2s²2p⁶3s²3p⁶

а) Ar⁰, K⁰ в) S^2-, Cl⁰

б) Cl^-, Ca²⁺ г) K⁺, Ca⁰

1-б, 2-в, 3-а, 4-б, 5-б, 6-а, 7-в, 8-в, 9-в, 10-б, 11-а, 12-в, 13-б, 14-б

Блог вчителя хімії Наталії Качмар

Методичні нотатки

А збільшується число енергетичних рівнів

Б зменшується число енергетичних рівнів

В зменшується число електронів на зовнішньому енергетичному рівні

Г збільшується число електронів на зовнішньому енергетичному рівні

8. Укажіть символи хімічних елементів однієї підгрупи періодичної системи Д.І. Менделєєва.

А K, Cu, Rb. Б Si, Ge, Pb

В Si, P, Cl. Г K, Ca, Ga

9. Розташуйте хімічні елементи за зменшенням радіусів атомів.

А Аl. Б Si. В С . Г N.

10. Чому Сульфур і Хром розташовано в одній групі періодичної системи елементів Д.І. Менделєєва

А атоми Сульфуру і Хрому мають однакове число валентних орбіталей

Б атоми Сульфуру і Хрому мають однакове число валентних електронів

В атоми Сульфуру і Хрому мають однакове число енергетичних рівнів

Г Сульфур і Хром мають однакову валентність за Гідрогеном

Немає коментарів:

Дописати коментар

Цікаві факти про хімію

Wikipedia